У питанні обмеження Європейським Союзом захисту для українців треба дивитися окремо щодо кожної країни, як саме вона втілюватиме це рішення в життя. Про це у коментарі УНІАН сказав Олександр Мережко, народний депутат від "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Він також пояснив, чи означає відмова у захисті автоматичне повернення українців до України.
"Наскільки я розумію, це рішення стосується майбутнього, а не статусу тих осіб, які вже отримали дозвіл на перебування. Крім того, рішення Ради ЄС можуть вимагати відповідної імплементації в національному праві держав-членів. Наприклад, шляхом ухвалення відповідного законодавства", - зауважив він і підкреслив, що потрібно аналізувати текст цього рішення.
На уточнення про те, що рішення вимагає від людини довести виконання військових обов’язків - паспортом із легальним виїзним штампом або документом про звільнення від мобілізації, а також про те, наскільки реалістично для українців за кордоном підтвердити це на практиці, парламентарій зазначив, що теоретично особа може звернутися до консула з питань, пов’язаних із отриманням відповідних документів.
Мережко також прокоментував питання про те, чи вплине це рішення на масштаб української громади в ЄС, якщо обмеження стосується лише нових заявників і не зачіпає понад 4 мільйони осіб, які вже перебувають під захистом. За його словами, рішення Європейського Союзу реалізуються національними органами в межах національного права та його процедур.
"Треба дивитися по кожній країні, як саме вона втілюватиме в життя це рішення", - додав він.
Голова Комітету також зауважив, що багато залежить від юридичної форми такого рішення: йдеться про регламент, директиву чи "рішення". Адже кожна така форма має свою специфіку з погляду її впровадження в національне право держав-членів.
Що Україна могла б запропонувати натомість
Він також висловився щодо того, чи не підштовхне відмова в захисті новоприбулих чоловіків до пошуку інших легальних статусів у ЄС - притулку або робочих віз - замість повернення до України, а також щодо того, що держава могла б запропонувати їм натомість. За словами депутата, це залежить від конкретної людини та законодавства країни, у якій вона перебуває.
Реклама"Якщо їй відмовили в можливості законного перебування на території певної держави з якоїсь причини, тоді вона сама вирішує, що робити: або повертатися до країни громадянства, або шукати можливості перебування в іншій державі. Її можна екстрадувати чи депортувати лише тоді, коли вона порушила закон і є відповідний запит держави її громадянства", - пояснив Мережко.
На його думку, держава може розробити політику повернення своїх громадян, які тимчасово перебувають за кордоном, та ухвалити відповідне законодавство:
"Тут треба, щоб фахівці подумали і розробили заходи, спрямовані на створення стимулів різного характеру, які заохочували б людей повертатися".
Що можна було б зробити з освітою
Парламентар навів приклад того, що можна було б зробити у сфері освіти, аби створити стимули для молоді не залишати країну та повертатися.
Реклама"Наприклад, створювати філії провідних західних університетів, де молода людина могла б безоплатно отримати якісну західну освіту за умови, що вона залишатиметься в Україні принаймні впродовж якогось часу", - сказав голова Комітету.
Що вирішили в ЄС
Як повідомляв УНІАН, країни Євросоюзу підтримали продовження до 4 березня 2028 року дії механізму тимчасового захисту для українських громадян, які виїхаличерез війну. Утім, це стосується лише тих, хто вже перебував у країнах ЄС. Захист не надаватиметься військовозобов’язаним чоловікам, які тепер прибули з України.
Водночас голова Офісу міграційної політики Василь Воскобойник каже, що європейські країни хочуть перевести людей з тимчасовим захистом від соціального захисту до звичайної трудової міграції. Тобто щоб люди були не просто споживачами допомоги від держав, де вони зараз перебувають, а щоб вони потроху ставали повноправними членами суспільства: соціалізувалися, вивчали мов та працювали.
Джерело: УНІАН