Поки адміністрація президента США Дональда Трампа шукає спосіб розблокувати Ормузьку протоку без введення наземних військ, увага переключається на угоду за підтримки ООН, укладену з Україною та Росією у 2022 році для відновлення критично важливого експорту зерна.
Місяці переговорів призвели до угоди, яка на деякий час розблокувала життєво важливий морський експортний канал, але в підсумку для підтримки його роботи знадобилася військова сила. Морські дрони України змусили російський флот відступити від судноплавних шляхів у 2024 році, що дозволило сільськогосподарському експорту повернутися майже до довоєнного рівня, пише The Wall Street Journal.
Ця історія оголює межі дипломатії у воєнний час і вказує на необхідність військового чинника, що змінює правила гри в подібних протистояннях. Це повчальна історія для Трампа, який прагне до швидкого завершення війни, пише ЗМІ.
"Терористичні режими діляться передовим досвідом. Те, що Іран робить сьогодні в Ормузькій протоці, Росія робила вчора в Чорному морі", – підкреслив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на міжнародній зустрічі, присвяченій ситуації в протоці. "Проблема в тому, що Іран вивчив помилки Росії і виніс з них уроки".
Повідомляється, що до війни через Ормузьку протоку проходила п’ята частина світових поставок нафти. Іран фактично закрив її, використовуючи загрозу безпілотників, ракет і малих швидкохідних катерів, що викликало шокові хвилі у світовій економіці. Минулого місяця глава зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Кая Каллас зазначила, що обговорювала ідею копіювання чорноморської моделі в Ормузькій протоці з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем, який допомагав посередничати в тій угоді. Іран дотримується своєї позиції, спрямованої на недопущення недружніх країн до Перської затоки, і вимагає, щоб судна, що проходять через протоку, платили за прохід.
Позиція Трампа і Зеленського
Трамп підштовхує інші країни до того, щоб відвоювати контроль над протокою в Ірану. "Зберіться з духом, йдіть до протоки і просто заберіть її", – написав Трамп у своїй мережі Truth Social минулого тижня. В іншому повідомленні він заявив, що США можуть легко відкрити протоку "ще через деякий час", а потім "забрати нафту і заробити статок".
Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, пояснив, що країни Перської затоки хотіли дізнатися більше про Україну у створенні Чорноморського коридору під час його візиту на Близький Схід минулого тижня, але Київ не брав прямої участі у розблокуванні Ормузької протоки. Він зауважив, що дипломатичні рішення залишають іншій стороні важелі тиску.
Реклама"Ви пам’ятаєте, як це було з росіянами – ми досягли угоди, розблокували, вона працювала рік, а потім перестала працювати. Тож питання не лише в розблокуванні, а й у підтримці роботи, встановленні правил та забезпеченні захисту", – наголосив Зеленський.
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення у 2022 році, її флот загрожував головному порту України – Одесі – і перекрив потік зерна та іншого експорту, що живить економіку України. Києву довелося терміново шукати альтернативи, тому він звернувся до дорожчого сухопутного транзиту через своїх західних сусідів і перенаправив частину експорту до більш мілководних річкових портів.
"Необхідно було підтримувати функціонування критично важливих секторів і не допустити краху економіки", – заявив Юрій Васьков, який на той час обіймав посаду заступника міністра інфраструктури.
Незважаючи на тимчасові заходи, наслідки паралічу морських портів в Одеській області України поширилися на країни, що розвиваються, які покладалися на українське зерно і зіткнулися зі зростанням цін, що поглибило нестачу продовольства.
РекламаІсторія "Зернової ініціативи" та провал дипломатії
У квітні того року візити Гутерріша до України, Росії та Туреччини поклали початок тримісячному процесу розробки формулювань, які влаштували б усі сторони та дозволили б відновити експорт зерна морем у рамках Чорноморської зернової ініціативи. Коли угоди за посередництва ООН були укладені з кожною стороною, вони охоплювали сільськогосподарську продукцію, оскільки інші товари продовжували відвантажуватися з річкових портів, на які дія угоди не поширювалася.
Спочатку експорт відновився, але Росія почала затримувати інспекції, які вона була уповноважена проводити в рамках угоди, пояснив Васьков. Коли Росія відмовилася продовжувати угоду в 2023 році, морський експорт знову припинився, оскільки жоден зовнішній орган не міг гарантувати безпеку суден.
Потім за роботу взялися морські дрони України. Вони завдали ударів по Чорноморському флоту Росії, знищивши або пошкодивши п’яту частину його кораблів, за даними британського міністерства оборони, і змусивши Росію відступити.
У серпні перше судно пройшло коридором, поступово відновлюючи потік. Загальний обсяг вантажів, що проходять через українські порти, зріс до 97,2 млн тонн у 2024 році з 62 млн тонн у 2023 році, згідно з даними Адміністрації морських портів України. Повідомляється, що Росія продовжує здійснювати далекі атаки на експортні вузли України за допомогою дронів-камікадзе та ракет. Але близько 90% сільськогосподарської продукції України зараз експортується морем, що наближається до довоєнного рівня в 94%, за даними українського уряду.
Географія та асиметрія загроз
Відмінності в географії та військових можливостях сторін означають, що не всі уроки Чорного моря можна перенести на Ормузьку протоку. Експерти та офіційні особи заявили, що військово-морський супровід танкерів через водний шлях у зоні бойових дій був би майже неможливим через вузькість протоки, що розширює арсенал зброї, яку Іран міг би використовувати, і ускладнює будь-яку військову відповідь.
Розблокуючи власний експорт, Україна націлилася на російський Чорноморський флот. Іран же, після ударів США та Ізраїлю по його військово-морських активах, перейшов до асиметричного підходу, який спирається на берегові протикорабельні ракети, безпілотники та рої малих ударних катерів.
Проте Сібіга підкреслив, що силовий прорив блокади Україною містить стратегічний урок для Близького Сходу. "Ми досягли успіху, тому що діяли рішуче – і це саме той спосіб мислення, якого світ потребує сьогодні", – підсумував він.
Інші новини про Ормузьку протоку
Раніше УНІАН повідомляв, що Трамп пригрозив Ірану "пеклом" через блокування Ормузької протоки. Він також натякнув на можливі удари по інфраструктурі, зокрема по електростанціях і мостах, якщо ситуація не зміниться.
Крім того, ми також розповідали, що деякі країни домовляються з Іраном про проходження суден. За вихідні через протоку пройшло 21 судно – це найвищий показник за два дні з початку березня, коли трафік різко скоротився.
Джерело: УНІАН
