КНДР переробила клон "Іскандера": одна з версій схожа на ATACMS , - Романенко

Північна Корея продовжує модернізувати ракету KN-23, яку вважають клоном російського "Іскандера", створюючи різні її версії для окремих завдань. Зокрема, Hwasong-11D за розмірами та призначенням зробили схожою на американські ракети ATACMS, тоді як іншу версію адаптували для запуску з підводних човнів. Таку думку в коментарі УНІАН висловив Валерій Романенко - авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації.

"Північнокорейці хочуть мати якщо не ядерну тріаду, то хоча б ядерну діаду. І вони бачать, що таку ракету загалом можна запускати з підводних човнів. Її висота - лише 8 метрів 70 сантиметрів у базовому варіанті. Тобто її можна розмістити на підводному човні у вертикальних пускових шахтах. Вони зробили цей варіант під назвою Hwasong-11S саме для запуску з підводних човнів", - розповів Романенко.

Він пояснив, що тепер Північна Корея намагається модернізувати свою ракету під різні завдання. Експерт зазначив, що будь-яку ракету можна модифікувати двома шляхами - збільшивши її дальність або бойову частину.

"Наприклад, у вас є ракета, яка летить на 100 кілометрів і несе 100 кілограмів вибухівки. Ви можете зменшити бойову частину до 50 кілограмів, а паливний бак збільшити. Тоді відразу зросте дальність і буде більшою висота траєкторії. А можна піти іншим шляхом: дальність буде меншою, але бойова частина - більшою. І саме це роблять північнокорейці - намагаються таким чином знайти оптимальний для себе варіант", - пояснив Романенко.

Як Північна Корея змінює KN-23 під різні завдання

Експерт зазначив, що базова версія ракети Hwasong - це спроба КНДР створити клон "Іскандера". Після цього Північна Корея створила Hwasong-11C, яка має більші габарити.

"Вони вирішили погратися і дати їй бойову частину вагою 2,5 тонни. Хоча це не підтверджена інформація, саме такі дані обговорюють досить серйозні експерти. Також вони зробили варіант Hwasong-11D. Він теж має більшу бойову частину і меншу дальність. Ну і Hwasong-11S - це версія для запуску з підводних човнів", - розповів Романенко.

Він додав, що північнокорейські інженери тісно співпрацюють із російськими колегами і дуже часто повторюють їхні інженерні рішення. Водночас, за його словами, північнокорейці намагаються повторювати й інші світові аналоги балістичних ракет.

"Hwasong-11D, про який ми говоримо, має меншу дальність. За розмірами і призначенням його зробили схожим на американські ракети ATACMS. Вони таким чином шукають для себе оптимальний варіант. Але зараз перед ними стоїть ще одна проблема - підвищення точності. Тому що перший варіант KN-23 летів куди завгодно, і точність у 100 метрів від цілі вже вважалася видатним результатом. Також у цих ракет є проблеми зі стійкістю до РЕБ", - зауважив експерт.

На запитання, чи ускладнює перехоплення північнокорейських ракет те, що вони часто летять неточно і відхиляються від заданої траєкторії, експерт відповів:

"Ні, це не так працює. Навіщо взагалі збивати ракету, якщо вона летить десь у Київське море? Її збивають тоді, коли вона становить небезпеку для якогось об’єкта. А якщо вона летить кудись убік, ну хай собі летить", - сказав він.

Чи здатна Freyja протидіяти північнокорейській балістиці

Експерт також прокоментував можливість використання антибалістичної системи Freyja для протидії північнокорейській балістиці. За його словами, ця система навряд чи буде здатна ефективно їй протидіяти.

"З Freyja ми, швидше за все, отримаємо пристойний зенітний комплекс, приблизно рівня С-300 чи "Бук". Але перестрибнути через кілька технологічних кроків нам навряд чи вдасться. Звісно, якщо нам передадуть усю технічну документацію, у чому я дуже сумніваюся, і плюс постачатимуть усі основні компоненти… Але де вони їх візьмуть? Проблема виробництва PAC-3 саме в нестачі компонентів. Виробник прямо каже: дайте більше комплектуючих, більше бойових частин, двигунів - і ми все зберемо, це не проблема. І така сама проблема може бути і з Freyja", - зауважив експерт.

Що цьому передувало

Раніше ЗМІ повідомляли, що КНДР провела випробування нової версії балістичної ракети KN-23. Зазначалося, що перша ракета досягла висоти траєкторії 60 кілометрів й пролетіла 440 кілометрів. Тоді як друга – досягла висоти траєкторії 70 кілометрів і пролетіла 590 кілометрів.

На думку аналітиків, ці експерименти Північної Кореї з висотами можуть зокрема бути направлені на те, щоб навчити їх ефективніше обходити західні комплекси Patriot.