"Ми не можемо змусити всіх": нардеп оцінив шанси на повернення чоловіків з-за кордону

Питання повернення військовозобов'язаних чоловіків з-за кордону стає дедалі гострішим у відносинах України з європейськими партнерами. Останні заяви президента України Володимира Зеленського та німецьких політиків спровокували хвилю дискусій про можливу екстрадицію тих, хто залишив країну незаконно. Про юридичні тонкощі цього процесу, перспективи повернення втікачів через програму "Шлях" та реальні механізми впливу на чоловіків у ЄС УНІАН поспілкувався з членом Комітету Верховної Ради з питань правової політики Володимиром Ватрасом.

Володимир Зеленський заявив, що Німеччина "має зайнятися" українцями, які виїхали з порушенням законодавства. Що саме мається на увазі під формулюванням "зайнятися"? Чи йдеться про заклик до депортації, перевірок або якихось інших дій?

Йдеться про людей, які виїхали на підставі підроблених документів і не повернулися, які використали фейкові інвалідності, які десь незаконно пересікли кордон поза межами прикордонного контролю. І це вже встановлено вироком суду, тому що є вже вироки. Щодо них можуть застосовуватися певні дії задля повернення.

Україна планує офіційно звертатися до країн ЄС із запитами про екстрадицію, чи промова Зеленського була закликом до цих країн вирішити проблему самостійно?

Я не можу сказати, що планує Україна, тому що це не моя компетенція. Питання екстрадиції - це питання до офісу Генерального прокурора, який безпосередньо займаються цим питанням. Але я вважаю, що якщо людина незаконно перетнула кордон, порушила законодавство, потрібно в межах кримінальних проваджень це встановлювати і екстрадитувати. А вже тут на території України вирішувати, що робити з такою людиною. Чи слід його примусово мобілізувати? Ймовірно, але треба зрозуміти, якими будуть підстави для мобілізації у разі затримання та кримінального провадження до винесення вироку. Можливо, шляхом укладення якоїсь угоди зі слідством.

Але те, що багатьом українцям в Європі створені надзвичайно комфортні умови для проживання, в тому числі чоловікам, які не думають про необхідність захищати нашу державу, це також дійсно є. І навіть наші європейські партнери вже бачать, що щось з цим потрібно робити.

Чи можуть у ЄС вважати, що такі особи підпадають під положення міжнародного права щодо статусу біженців? Чи поширюється на них режим тимчасового захисту, наданий українцям? Чи не суперечитиме їхнє повернення Конвенції про статус біженців?

Тут потрібно звертатися до національного законодавства тієї чи іншої країни Європейського Союзу. Тому що питання статусу біженців, окрім міжнародного права, воно регулюється також і національним законодавством.

Мерц заявив, що працюватиме з Україною над обмеженням кількості українських чоловіків, які прибувають до Німеччини. Яким чином це може бути реалізовано?

Я думаю, що Мерц хоче допомогти Україні не лише зброєю, а й людьми і, мабуть, він з самих добрих спонукань про це сказав, але я не знаю німецького законодавства. Ось, яким чином вони це планують робити, це їх внутрішня справа.

Але наскільки ефективними будуть ці "екстрадовані воїни", наскільки вони будуть патріотичними та здатними повною мірою захищати нашу незалежність – це теж питання.

Наразі під час воєнного стану дозволено виїзд чоловікам до 24 років включно. Чи може в майбутньому виникнути ситуація, коли Україна вимагатиме повернення тих, хто виїхав раніше, але вже досяг мобілізаційного віку за кордоном?

Я можу прокоментувати це як юрист. Одна справа – коли ми говоримо про "Шлях", програму, по якій багато людей виїхало і не повернулись. Тут історія з порушенням законодавства і взятих на себе зобов'язань. А якщо людина виїхала за межі України законно, не брала на себе зобов'язань повернутися, то законного механізму забезпечити її повернення я не вбачаю.

Володимир Ватрас — народний депутат України IX скликання, голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

Закінчив юридичний факультет Хмельницького інституту регіонального управління та права. Здобув ступінь кандидата юридичних наук, має вчене звання професора. Володимир Ватрас викладає на кафедрі цивільного права та процесу у Хмельницькому університеті управління та права імені Леоніда Юзькова, активно займається науковою діяльністю.

Адвокат, у 2016 році був обраний головою кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області. У парламенті опікується питаннями правової допомоги та реформуванням органів юстиції.