В НАТО вирішили, що відновити давно висушені болота і вирубані ліси, бо вважають, що це ефективний, недорогий та екологічно корисний спосіб стримати потенційне російське вторгнення. Але ця ідея не є настільки гарною, як вважають західні планувальники, пише військовий експерт Defense Express Іван Киричевський.
Він зокрема посилається на нещодавню публікацію англомовного видання Defense News, в якій було детально викладено аргументи за саме такий спосіб оборони.
"У той час як тактичні перешкоди, такі як мінні поля чи польові укріплення, є локальними та тимчасовими, оборонне відновлення дикого ландшафту створює довготривалі бар'єри ландшафтного масштабу, які диктують геометрію поля бою ще до першого пострілу", – йшлося у публікації.
При цьому було наведено низку історичних прикладів, коли географія і ландшафт слугували надійними рубежами оборони. Зокрема згадуються Прип’ятські болота у прикордонних районах України та Білорусі, які німецький Вермахт був змушений обходити в 1941 році, і погроми російських військ у 2022 році при спробі переправитися через річку Сіверський Донець на Харківщині.
До цього додається значна екологічна користь та відносна дешевизна, порівняно з будівництвом штучних укріплень.
Коментуючи цю публікацію, Киричевський зазначає, що описана ідея виглядає чудовою лише "на папері", тоді як на практиці її навряд чи вдасться реалізувати з кількох причин.
"Одна із них – на створення рукотворних "природних перешкод" для стримання армії РФ може просто не вистачити часу, не кажучи уже про те, що фактичні затрати на реалізацію такого проекту можуть виявитись в рази вищими за розрахункові", – пише аналітик.
Киричевський також вважає, що описані історичні приклади були невірно інтерпретовані. Він зауважив, що природні перешкоди, хоч і вплинули на темпи ведення бойових дій, але не зупинили ворожий наступ.
Джерело: УНІАН