Президент Литви Гітанас Науседа у четвер заявив, що провідні політичні лідери цієї балтійської країни дійшли згоди щодо необхідності скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї на території країни, повідомляє CNBC News.
Видання зазначає, що це рішення було ухвалено незабаром після того, як законодавці Фінляндії – ще однієї країни-члена НАТО, що межує з Росією, – проголосували за скасування давньої заборони на ядерну зброю.
Як повідомляє державна телерадіокомпанія LRT, Науседа пояснив журналістам, що стаття 137 Конституції Литви стала "застарілою" та "неактуальною".
Він додав, що лідери парламенту та уряду "практично одностайно" підтримали скасування цієї політики – на відміну від її внесення змін – і що було б "справді прикро", якби Литва стала слабкою ланкою в НАТО.
Стаття 137 Конституції Литви прямо забороняла розміщення зброї масового знищення та створення іноземних військових баз на території Литви.
"Геополітична ситуація погіршується. Наша конституція була написана в той час, коли геополітичні обставини були зовсім іншими", - заявив Науседа.
За словами президента Литви, скасування цього положення означає, що Вільнюс зможе адаптуватися до змін у ситуації з безпекою в майбутньому. Водночас він додав, що на даний момент немає планів щодо розміщення ядерної зброї на території країни.
В статті зазначається, що Литва, яка межує з російським містом Калінінград, є одним із найвідданіших союзників України протягом конфлікту між російським президентом Володимиром Путіним та Києвом, що триває вже понад чотири роки, надаючи значну військову техніку та фінансову підтримку.
Східний фланг НАТО
Financial Times минулого місяця, посилаючись на трьох анонімних джерел, обізнаних з ходом обговорень, повідомила, що США ведуть переговори щодо розміщення в Європі нових військових об’єктів, здатних нести ядерну зброю.
Зокрема, країни на східному фланзі НАТО, такі як Естонія, Латвія, Литва та Польща, зацікавлені у можливому розміщенні на своїй території баз для так званих американських літаків подвійного призначення (DCA), здатних завдавати ядерних ударів.
Видання зазначило, що в четвер, 2 липня, Росія розпочала масштабний ракетний та безпілотний удар по Україні, націлений на військові об’єкти та паливно-енергетичні комплекси в Києві та інших регіонах країни.
Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в результаті атак у столиці України загинуло щонайменше 13 осіб, а 3 липня оголошено днем жалоби в місті.
В статті розповідається, що деякі сусіди Росії вжили надзвичайних заходів у відповідь на цей напад. Фінляндія тимчасово встановила "зону обмеження авіаційного руху" у східній частині своєї затоки, а Польща підняла винищувачі в повітря, назвавши це превентивним заходом.
Видання нагадує, що 7–8 липня лідери НАТО мають зустрітися в Анкарі (Туреччина), щоб обговорити питання регіональної безпеки та визначити план дій для досягнення ключових цілей альянсу.
Джерело: УНІАН