"Найкраще знають, як воювати": Сунак пояснив, що допомога Україні – це не благодійність

Переваги та потенціал України можуть розкрити значні міжнародні інвестиції, які мають бути захищені проведеними реформами, зокрема судовою. Про це екс-прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак написав у колонці для The Times, яку він розпочав епізодом, що стався під час нещодавнього візиту короля Великої Британії Чарльза III до США. Тоді король змусив віцепрезидента США Джея Ді Венса аплодувати українському народу, хоча сам Венс виступає за припинення американської допомоги Україні.

Ріші Сунак нагадав, що на поточному етапі Росії вигідна війна між США та Іраном, оскільки російські доходи від продажу нафти зросли, а НАТО розколоте. Однак Росія не виграє в Україні.

"У березні Росія вперше за два з половиною роки не досягла успіхів на лінії фронту. Зараз вона втрачає за місяць стільки ж людей, скільки за всю війну в Афганістані, а її втрати за останні кілька місяців стали найважчими за весь час війни", – пише Сунак, нагадуючи про дрони української розробки, які не дають Росії можливості зосередити сили для наступу.

Він додав, що Україна претендує на звання лідера у сфері виробництва передової оборонної техніки і що у 2025 році Україна виготовила більше дронів, ніж у всіх країнах НАТО разом узятих. Він також нагадав про затребуваність українських дронових технологій у війні з Іраном: "Характер ведення військових дій змінився, і Україна – це країна, орієнтована на Захід, яка краще за всіх знає, як воювати в нових умовах". Також він навів особисту думку представника військового керівництва США, який зауважив, що "їм було б простіше знову відкрити Ормузьку протоку, використовуючи технології, які українці застосували для вигнання російського флоту з Чорного моря":

"Ці досягнення в галузі оборонних технологій роблять країну цінним партнером. Україна – це не об’єкт благодійності, а країна, яка може допомогти іншим боротися з загрозами з боку осі авторитарних держав – Ірану, Росії, Китаю та Північної Кореї, – які постійно обмінюються бойовими технологіями".

Він прогнозує, що оборонні технології стануть цінною експортною галуззю для України. Як представник Міжнародної консультативної ради з економічного відродження України він відзначив потенціал України, яка поєднує освічене та підприємливе населення зі значними природними ресурсами. Він назвав Україну однією з найбільш технічно грамотних націй у Європі. Зокрема, завдяки використанню цифрових технологій в адмініструванні.

Інші сильні сторони України

Ще однією перевагою України він вважає 41 мільйон гектарів сільськогосподарських угідь, третина з яких – високородючі чорноземи. Він вважає, що якби українські аграрії довели сільськогосподарську продуктивність до середнього європейського рівня, то Україна стала б житницею світу.

Також Україна може допомогти подолати залежність Заходу від Китаю у сфері критично важливих мінералів. Оскільки вона є другим за величиною виробником галію у світі – елемента, необхідного для систем радіоелектронної боротьби, – і має родовища 21 із 30 найважливіших видів сировини.

Аналогічна ситуація стосується того, як Україна може допомогти Європі досягти більшої енергетичної безпеки. Вона має потенціал для виробництва майже стільки ж відновлюваної енергії, скільки становить уся генеруюча потужність ЄС.

Потенціал для інвестицій

Також він дав відповідь на питання, як реалізувати цей потенціал. Насамперед, вважає Сунак, будуть потрібні міжнародні інвестиції. Вони, у свою чергу, залежатимуть від довіри до верховенства права.

"Багато членів ЄС пильно стежитимуть за Україною, але взаємні можливості величезні. У 1992 році Польща була біднішою за Україну в перерахунку на душу населення; сьогодні, після вступу до ЄС у 2004 році, поляки настільки ж багаті, як японці. Якщо Україні вдасться хоча б частково повторити цей успіх, це зміцнить безпеку як самої України, так і ЄС та всього Заходу – і забезпечить остаточну поразку російського реваншизму", – пише він.

Прогнози розвитку економіки України

Нагадаємо, що у 2026 році в Україні очікується стримане зростання економіки, яке прискориться в наступні роки. На початку року економічна активність сповільнилася, насамперед через наслідки атак Росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі дуже холодної зими. Додатковий вплив мала стримана бюджетна політика через затримки надходжень зовнішньої допомоги.