Європа вже готує нашу країну до наступного опалювального сезону.
Німецька сторона готова до масштабних фінансових вливань за двох умов: настання миру чи надійний фізичний захист енергооб'єктів України. Якщо обстріли триватимуть, фокус допомоги зміститься на "зелену" енергетику та фінансування локальних проєктів у громадах.
Чому німецькі партнери закликають шукати ресурси не лише в урядах, а й у приватному секторі, розбиралася Gazeta.ua.
"Не зможемо нічого захистити"
Вперше в історії війна перекочувала з поля бою безпосередньо до критичної інфраструктури. На цьому під час Німецько-українського енергетичного дня наголосив заступник міністра енергетики Анатолій Куцевол.
Статистика втрат вражає:
• 90-ті роки: Україна мала 55 ГВт генерації.
• Сьогодні: лише 10–12 ГВт (залежно від моменту).
• 2014 рік: втрачено 20 ГВт через анексію Криму та війну на Донбасі.
• 2022–2026: втрачено ще 20 ГВт.
Лише за останні два роки Росія здійснила понад 400 атак на енергосистему. Анатолій Куцевол попереджає: якщо масштаби ударів не зменшаться, захистити вціліле буде майже неможливо. Тим паче, що ворог ще має цілі - наприклад, Хмельницька та Рівненська АЕС, які поки не зазнали прямих влучань.
Німеччина - донор номер один
ФРН залишається найбільшим донором нашої енергетики. Тимчасовий повірений ФРН в Україні Максиміліан Раш нагадав, що Київ уже отримав від Берліна €1,2 млрд допомоги та понад 30 тис. одиниць обладнання.
Прогноз щодо миру: цікаво, що німецький дипломат очікує припинення бойових дій у міжопалювальний сезон (хоча рік не уточнюється). Проте в кулуарах форуму учасники були скептичніші, сумніваючись у досягненні миру навіть до грудня 2026 року. У будь-якому разі партнери радять Україні готуватися до найгіршого сценарію.
Гнучкість як стратегія виживання
Вихід бачать у розподіленій генерації (багато малих станцій замість однієї великої. - Gazeta.ua). Німеччина вже запланувала на цей перехід €400 млн.
Однак генеральний директор Bayer UKR Олівер Гірліхс застерігає: одних лише сонячних панелей взимку не вистачить, потрібні резервні потужності. А керівник Управління відновлення ДТЕК Олексій Поволоцький додає: ключовий фактор - час. Якби контракти на комплектуючі підписували у квітні, шанси встигнути до холодів були б значно вищими.
Аудит на витривалість
Громадам радять не чекати дива, а провести "тест на виживання": скільки місто чи село протримається без світла, води та тепла? Мер Златопілля Микола Бакшеєв наголошує, що це допоможе уникнути "сюрпризів", як-от поломка генераторів у розпал морозів.
Ставка на приватний бізнес та "зелену" енергію
Берлін готовий гарантувати приватні інвестиції, але закликає Україну активніше працювати з бізнесом. Пріоритет - відновлювана енергетика (ВДЕ).
• План до 2030 року: залучити $20 млрд інвестицій.
• Ціль: частка ВДЕ у споживанні має зрости з 15,6% до 27%.
• Акцент: вітрогенерація та промислові акумулятори (батареї), оскільки сонце - ресурс нестабільний.
Проте є проблема: навіть якщо "зелені" кіловати будуть вироблені, вони можуть не дійти до споживача через зруйновані мережі та підстанції. Тому інвестори вимагають гарантій безпеки саме для розподільчих мереж.
Підсумок: чого чекати нам?
Побудова повноцінної розподіленої генерації в масштабах країни триватиме щонайменше півтора року. Це забагато, щоб ігнорувати поточну зиму. Саме тому німецькі радники закликають не забувати про централізовані об'єкти (ТЕЦ та ТЕС).
Висновок простий: допомога буде, гроші є, але успіх зими залежить від того, наскільки швидко ми зможемо поєднати західне обладнання, приватні гроші та фізичний захист наших об'єктів.
Джерело: Gazeta.ua
