Українські удари по російській нафтопереробній галузі стають дедалі ефективнішими завдяки новій тактиці. Якщо раніше основною ціллю були самі нафтопереробні заводи, то тепер безпілотники дедалі частіше вражають ключові вузли вторинної переробки, відновлення яких потребує значно більше часу та ресурсів, пишуть аналітики "Радіо Свобода".
Експерти зазначають, що сучасні атаки спрямовані не на резервуари чи первинні установки перегонки нафти, а на складне спеціалізоване обладнання, зокрема гідрокрекінгові установки. Саме вони перетворюють напівфабрикати на готові нафтопродукти, такі як дизельне паливо.
На відміну від базових елементів НПЗ, такі агрегати є високотехнологічними, потребують індивідуального виробництва та мають тривалі строки постачання. Через санкції та обмежений доступ до західних технологій їх заміна може затягуватися на місяці.
Ще однією особливістю нової кампанії стали багаторазові удари по тих самих об'єктах. Якщо раніше пошкоджені підприємства відновлювали роботу за кілька днів, то тепер повторні атаки значно затягують ремонтні роботи.
Показовим прикладом став нафтопереробний комплекс у Туапсе на Чорному морі, який протягом останніх місяців неодноразово зазнавав атак. За оцінками аналітиків, обсяги перевалки нафти там у травні впали на 91% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Наслідки для російського паливного ринку
Російська влада вперше фактично визнала вплив українських ударів на роботу паливно-енергетичного комплексу. У Москві повідомили про скорочення виробництва через позапланові ремонти та проблеми з постачанням.
За даними міжнародних аналітичних компаній, у травні простоювали установки вторинної переробки загальною потужністю понад 1,2 млн барелів на добу. Особливо помітно зросли втрати саме серед гідрокрекінгових установок.
Водночас виробництво дизельного пального у Росії у квітні та травні скоротилося приблизно на 10% щомісяця.
Паливний дефіцит і заборони експорту
На тлі зростання проблем із переробкою Москва вже запровадила обмеження на експорт бензину та авіаційного пального. Повідомляється також про перебої з продажем пального у низці регіонів РФ та в окупованому Криму, де місцями спостерігаються черги на заправках і панічні закупівлі.
За інформацією російських ЗМІ, обмеження торкнулися щонайменше 14 регіонів країни.
Чи наближається критична точка?
Аналітики поки не говорять про повний колапс російської нафтової системи. Росія вже стикалася з локальними паливними кризами й раніше. Однак експерти відзначають, що нинішні удари поступово виснажують здатність галузі адаптуватися до нових пошкоджень.
Особливу небезпеку для Кремля становить не стільки сама втрата окремих потужностей, скільки накопичення проблем, коли відновлення стає дедалі складнішим і дорожчим, а запаси міцності системи поступово скорочуються.
Ефективність ударів по НПЗ в Росії
За оцінками західних експертів, у 2026 році українська кампанія ударів по російській енергетичній інфраструктурі стала значно масштабнішою, ніж торік, і вже починає створювати відчутний тиск на паливний сектор Росії.
Військово-політичний оглядач групи Інформаційний опір Олександр Коваленко пояснив, що у разі, якщо нафтопереробні заводи (НПЗ), розташовані на європейській частині Росії, втратять хоча б 50% своїх потужностей, то решта нафтопереробної галузі не зможе задовольнити потреби з експорту нафтопродуктів та внутрішнього споживача.
Джерело: УНІАН