Путін підвищує ставки

Для Росії варіант "замороження" війни, в якому єдиним посередником виступають США, є найкращим. Причина – у планах Білого дому "зіграти на руку Росії" проти Китаю, що обіцяє Кремлю послаблення санкцій, розвиток економічних програм та спокійне, навіть позитивне ставлення Сполучених Штатів до можливих спроб повернути вплив у Центральній Азії та, частково, на Кавказі.

Але США обмежені в часі.

По-перше, Трампу потрібна політична перемога до проміжних виборів до Конгресу.

По-друге, якщо американські ініціативи зазнають провалу (а з моменту першої заяви Трампа у грудні 2024 року незабаром мине два роки), ймовірним є перезавантаження переговорних рамок. З входженням у процес КНР, низки держав ЄС і, судячи із заяв на саміті ШОС, можливо, Індії. Це надзвичайно сильно змінює межі можливого для Росії.

І, нарешті, по-третє, додаткове обмеження за часом: 24 вересня – візит Сі до Вашингтона.

На цьому тлі на саміті ШОС пролунали тези про необхідність замороження. Прем'єр Індії Моді прямо сказав про це Путіну, лідер КНР Сі у пленарному виступі висловив готовність виступити посередником.

Не менш важливим сигналом стала тема "ядерної безпеки", яку Китай включив до однієї з чотирьох пропозицій щодо розвитку ШОС.

Фактично, Пекін вкотре порадив Москві не розмахувати "ядерною палицею". Більше того, намагається створити нову систему домовленостей у цій сфері...

Часу мало, Москва хоче отримати вигідні умови для завершення війни. Що й знайшло відображення на прес-конференції Путіна. Формально вона була присвячена результатам саміту ШОС, а насправді – на 90% – питанням війни в Україні.

Путін підвищує ставки й переходить до шантажу. Як європейців, так і американців.

1. Говорить про кризу в Україні та заявляє про плани знищити інфраструктуру (зокрема, заявляє про удари по енергетичних об’єктах).

2. Висловлюється щодо зернової угоди та можливостей "зруйнувати" економіку України.

3. Фактично погрожує британським військовим об’єктам на території Великої Британії, приховуючи це під словами "військова таємниця".

4. Вкотре заявляє про "успішне" просування на фронті.

Якщо перекласти це зрозумілою мовою, то Путін каже "ні" Моді та Сі щодо швидкого створення нових переговорних рамок і розмов про замороження. Намагається, нехай і без ядерної дубинки, погрожувати Європі. Як терактами, так і збільшенням витрат на підтримку України.

Але основний одержувач інформації – Білий Дім.

Трамп поспішає, і його оточення шукатиме варіанти "мирного плану", які б задовольнили Кремль. Путін намагається витиснути з цього максимум. І якщо вдасться – у чому він сам сумнівається – створити "картину перемоги" руками американців. Якщо не вийде, тут основна ставка: спробувати витиснути максимум із сьогоднішньої ситуації та ефекту від застосування реактивних БПЛА. Простіше кажучи, до можливого створення нових рамок переговорного процесу завдати максимально можливої шкоди Україні. І вже, якщо доведеться йти на переговори, то робити це з сильних позицій.

Щодо термінів: Трамп і Сі поговорять про замороження. Але навіть якщо домовляться, на обговорення формату участі КНР (насправді ще ЄС і, можливо, Індії) піде близько місяця. Далі – місяць консультацій. Виходимо на кінець листопада, коли можуть лише розпочатися (!) переговори в нових рамках.

До цього моменту США намагатимуться все ж таки дотиснути свій трек. А РФ – отримати максимально вигідні умови.

На фронті й у небі буде гаряче. Поки що Путін сказав "ні" мобілізації в Росії. У цьому немає нічого дивного – попереду єдиний день голосування. А там можна заявити про необхідність боротьби з "терористичним режимом в Україні". Тим більше, що посил про "тероризм" він уже озвучив.