Російський аналог Starlink має проблеми і на орбіті, і на землі, - Радіо Свобода

Росія намагається створити власну альтернативу супутниковій системі Starlink, однак проєкт "Рассвет" стикається з проблемами як під час виведення супутників на потрібні орбіти, так і з виробництвом наземного обладнання. Про це йдеться в матеріалі "Радіо Свобода".

Як зазначають автори публікації, супутниковий зв’язок став важливим елементом сучасної війни. Систему Starlink використовували не лише українські, але навіть і російські військові для управління підрозділами й дронами на фронті. У лютому 2026 року Starlink обмежив доступ російських сил до своїх терміналів в Україні, що створило росіянам певні проблеми.

Аналітик Якуб Яновський пояснює, що традиційні військові системи зв’язку переважно орієнтовані на передачу голосу, тоді як сучасне поле бою потребує постійного обміну великими обсягами даних, зокрема відео з безпілотників.

"Саме тому Starlink і подібні системи практично незамінні для військових", – сказав він Радіо Свобода.

Російська система "Рассвет" розробляється компанією "Бюро 1440". Її супутники працюють на низьких навколоземних орбітах, що дає змогу зменшити затримку сигналу. Водночас один супутник перебуває над конкретною ділянкою Землі лише обмежений час, тому для безперервного зв’язку необхідна велика кількість апаратів.

Перші три супутники "Рассвет-1" успішно запустили у червні 2023 року. У травні 2024-го на орбіту вивели три "Рассвет-2", які також досягли запланованої висоти у 800 кілометрів. Однак із серійними "Рассвет-3" виникли труднощі.

Першу групу з 16 супутників планували запустити у 2025 році, але запуск перенесли на березень 2026-го. Після виведення на висоту близько 300 кілометрів апарати мали самостійно піднятися до 800 кілометрів. Зрештою один супутник зійшов з орбіти та згорів в атмосфері, 13 залишилися на висоті близько 510 кілометрів, а ще два – приблизно на 360 кілометрах.

У липні запустили ще 16 апаратів, але й ця група зіткнулася з проблемами: три супутники опустилися до 300 кілометрів або нижче й можуть не стати повноцінно працездатними. Космічний експерт Анатолій Зак назвав рівень невдач "дуже болючим" і "ймовірно, близьким до неприйнятного".

За планами, поданими "Бюро 1440" до Міжнародного союзу електрозв’язку, російська система може складатися з 292 супутників на висоті 800 кілометрів або з 1350 апаратів на висоті 600 кілометрів. Водночас, за оцінкою Зака, Росія навряд чи встигне досягти показника у 292 супутники до кінця 2027 року. Аналітик Яновський допускає, що безперервний зв’язок над Україною у росіян в оптимістичному сценарії може з’явитися у 2028 році, а скоріш за все – лише до 2030-го.

Окремою проблемою є наземні термінали. На відміну від Starlink, який уже виробив мільйони таких пристроїв, для системи "Рассвет" немає публічних свідчень масштабного виробництва. Через складність фазованих антен і дефіцит необхідних компонентів частину деталей Росії, ймовірно, доведеться отримувати з Китаю.

Крім того, інфраструктура "Рассвет" може стати мішенню для українських ударів. Україна вже атакувала російські об’єкти, пов’язані із супутниковим зв’язком і космічною галуззю, зокрема центр супутникового зв’язку в Дубні та підприємство "Прогрес".

Як зазначає видання, Росії потрібно буде забезпечити не лише запуск супутників, а й виробництво терміналів, ракет, наземних станцій та комплектуючих. Уразливість навіть кількох ключових ланок цього ланцюга може сповільнити розгортання російської альтернативи Starlink.