У 1952 році Туреччина приєдналася до НАТО з ініціативи Гаррі Трумена, що не тільки запобігло радянському морському пануванню, а й допомогло забезпечити постачання нафти в регіон.
Але, як пише в колонці для The Telegraph оглядач Джейк Волліс Саймонс, за часів президентства Реджепа Тайїпа Ердогана вплив НАТО зник.
"У своєму ісламістському втіленні Туреччина перетворилася на зозулю в гнізді НАТО. Всього за кілька днів до саміту в Анкарі турецький міністр закордонних справ Хакан Фідан виступив з ізраїльськофобською тирадою", – написало видання.
Оглядач міркує, що, з огляду на те, що Туреччина стала одним із найважливіших закордонних фінансових центрів ХАМАС, заяви Фідана були вкрай надуманими.
"Однак симпатія між Туреччиною та джихадистами Гази не випадкова. Ердоган вже давно є впливовим прихильником "Братів-мусульман", чи то уряд Мухаммеда Мурсі в Єгипті, чи пов’язані з ним рухи по всьому арабському світу. Все це, схоже, є частиною стратегії", – пояснив Саймонс.
Крім того, як зазначив журналіст, Ердоган відіграв ключову роль у стратегічному провалі вашингтонської кампанії проти Ірану, непомітно переконавши президента США Дональда Трампа відмовитися від плану використання курдських сухопутних військ для повалення режиму в Тегерані.
Реклама"Однак Трамп, який дивним чином зачарований турецьким демагогом, не помітив, що ним маніпулюють", – висловив думку оглядач.
Він зазначив, що попри минулі розбіжності, зараз "для Трампа турецький тиран посідає друге місце за популярністю після Володимира Путіна".
Спадщина Ататюрка зруйнована
Те, що сталося з Туреччиною, – це трагедія. Після розпаду Османської імперії Мустафа Кемаль Ататюрк замінив ісламське право на цивільне. Консервативний іслам був обмежений сільською місцевістю, а ісламістські мережі пішли в підпілля.
Навіть коли політичний іслам почав повертатися у 1970-х і 1980-х роках, світська культура залишалася домінуючою. Однак усе почало змінюватися у 2017 році, коли Ердоган вніс конституційні зміни, які зосередили владу в його руках, за якими послідувало посилення обмежень для журналістів, тиск на політичних опонентів та обмеження свободи вираження поглядів і зібрань.
Реклама"Почався процес розкладу", – констатував журналіст.
Цей експансіоністський режим заповнює регіональний вакуум влади. Він зміцнюється завдяки тісним союзам із Катаром, який є ще одним прихильником "Братів-мусульман", та Пакистаном.
Сирією зараз керує екс-командир "Аль-Каїди" Ахмед аш-Шара, який прийшов до влади за підтримки Туреччини. Перемога Азербайджану в Нагірному Карабаху у 2020 році, частково забезпечена турецькими безпілотниками, проклала шлях до його остаточного захоплення у 2023 році. На Заході Туреччина чинить прихований вплив на потоки газу та мігрантів у Європі, тоді як у всьому мусульманському світі її популярні "м’які сили" у вигляді телесеріалів і фільмів уже давно завойовують серця й уми мільйонів людей.
Журналіст висловив думку, що ця проблема нікуди не дінеться, тому потрібен чіткий механізм виключення з НАТО.
"Ті, хто розробляв Північноатлантичний договір, не проявили далекоглядності... Альянсу вкрай необхідний американський президент, здатний схилити Ердогана на бік західного порядку денного. Однак за нинішнього марнославного, некомпетентного й примхливого керівництва вільного світу спадщина Трумена вмирає", – констатував оглядач.
Інші новини про Туреччину
Як повідомляв УНІАН, турецький винищувач KAAN може не злетіти, оскільки США блокують програму. Зокрема, до Палати представників США внесли резолюцію, яка може заблокувати постачання американських двигунів для турецького винищувача KAAN.
Джерело: УНІАН