"Тиха смерть": українські роботи змушують окупантів відступати у паніці, - CNN

Війна в Україні стрімко переходить у нову фазу, де ключову роль відіграють роботи, дрони та дистанційно керовані бойові системи. Українські підрозділи дедалі частіше ведуть бойові операції без безпосередньої участі піхоти, керуючи ударами з підземних центрів управління за десятки кілометрів від фронту, йдеться у репортажі CNN.

Реальна війна змінилась: замість окопів – екрани моніторів, замість штурмів – координовані атаки роботизованих платформ.

Оператори описують сучасний бій як серію дистанційних ударів, що нагадують відеогру, але з реальними наслідками.

"Чути свист, клубок пилу, паузу, поки зернисте зображення перекалібрується, а потім нищівний вибух", – описують журналісти одну з операцій.

Під землею ветерани боїв за Авдіївку та Бахмут тепер керують роботизованими штурмами, які не потребують фізичної присутності на полі бою. Один із командирів пояснює, що вся операція може відбуватися без жодного солдата в зоні ураження.

"Тиха смерть": роботи, яких не чути до останнього моменту

Українські наземні роботи, які перевозять вибухівку, російські військові вже прозвали "тихою смертю". Вони чують їхнє наближення лише за 10 метрів – у межах радіуса вибуху.

Під час одного зі штурмів перший робот натрапив на уламки та змінив маршрут, після чого відбувся вибух, за яким одразу пішли наступні удари. За задумом, такі дії мають дезорієнтувати противника та відкрити шлях іншим роботизованим платформам.

У підрозділі "NC13" Третьої штурмової бригади підрахували ефективність нової тактики за 164 штурми і дійшли висновку, що для такого ж результату знадобилося б 2300 військових.

Командири визнають, що раніше подібні операції коштували б величезних людських втрат. Офіцери кажуть, що раніше очікували б втратити половину підрозділу. Тепер ці втрати просто зникли.

"Я тоді навіть уявити собі такого не міг", – сказав Бар, заступник командира підрозділу, про свою участь у жорстоких міських боях на Донбасі. "Але я розумію, що якби таке спорядження було доступне на той час, більше моїх товаришів вижило б".

"Технології вирішують усе"

Українські командири визнають, що війна кардинально змінилася.

"Тоді війна була більш чоловічою. Тепер технології вирішують усе. Шляху назад немає", – каже командир підрозділу Микола (Макар) Зінкевич.

Оператори підкреслюють, що ключовим фактором стала не лише техніка, а й програмування та мережі зв’язку між роботами.

"Ключ не в транспортних засобах, ключ – у розумі та в тому, як це сплановано", – пояснює інженерка підрозділу Гора.

Росія змушена реагувати

За даними українських підрозділів, роботизовані системи вже впливають на поведінку російських військ на полі бою. Вони змушені змінювати позиції, уникаючи ділянок, де можуть з’явитися наземні дрони або дистанційні ударні системи.

Паралельно Україна намагається компенсувати нестачу особового складу масовим впровадженням автоматизованих рішень – від ударних роботів до дистанційних кулеметних платформ.

Наземні роботи тепер виконують не лише ударні завдання, а й логістику: доставляють боєприпаси, воду та евакуюють поранених. Деякі платформи можуть залишатися в засідці днями, чекаючи на ціль.

"Коли ми розгорнули робота проти ворога, вони просто панікували", – розповідає оператор. – "Вони повзали по землі і не знали, що робити".

Українська війна дедалі більше нагадує мережеву операцію, де вирішальними стають швидкість реакції, зв’язок і алгоритми, а не кількість солдатів на полі бою. І хоча обидві сторони продовжують зазнавати втрат, характер бойових дій уже змінився назавжди, підсумовує видання.