Цього тижня Ізраїль здійснив масштабний удар по іранському газовому родовищу, що спровокувало відповідні дії Ірану проти країн Перської затоки та створило загрозу для світових поставок енергоносіїв й призвело до стрімкого зростання цін на пальне, повідомляє The New York Times.
Як зазначає видання, президент США Дональд Трамп спочатку стверджував, що Сполучені Штати "нічого не знали" про цей удар. Проте згодом він змінив свою позицію і заявив, що попереджав Ізраїль про недоцільність нападу на цей об’єкт.
В статті підкреслюється, що його спроба дистанціювати свою адміністрацію від удару підкреслила розбіжність цілей США та Ізраїлю в умовах тривалої війни проти Ірану.
"Як наддержава, що несе глобальну відповідальність, США дуже переймаються питаннями світових поставок енергоносіїв та безпекою своїх союзників у Перській затоці", - зауважує видання.
Окрім цього, з огляду на важливі проміжні вибори, що відбудуться цього року, адміністрація Трампа дуже переймається зростанням цін на бензин у США.
Однак, на думку аналітиків та колишніх урядовців, Ізраїль, будучи регіональною державою, має інші стратегічні цілі та більш вузьке коло інтересів.
Видання зауважило, що Ізраїль має власні запаси природного газу, й майже не залежить від Ормузької протоки, де Іран контролює транспортування палива, і не несе відповідальності за вільний потік світової торгівлі.
Реклама"Для Ізраїлю ставки вищі, ніж для Сполучених Штатів, оскільки він розглядає Іран, який присягнувся знищити Ізраїль, як явну небезпеку, як через його ядерну програму, так і, особливо, через його балістичні ракети", - йдеться в статті.
Окрім цього, зазначається в публікації, Ізраїль виявляє більшу рішучість, ніж Вашингтон, у питанні зміни режиму в Ірані, ліквідації Ісламської республіки та її програми створення балістичних ракет.
За словами аналітиків, Ізраїль також більш прихильно ставиться до можливості розпаду держави та хаосу в Ірані, ніж, як видається, Вашингтон.
РекламаДодається, що Ізраїль перебував у стані бойової готовності з моменту нападу "Хамас" із сектора Газа в жовтні 2023 року, тому готовий йти на більші жертви та економічні втрати, ніж це, ймовірно, готові зробити США.
Аналітики припускають, що Ізраїль вбачає надзвичайну можливість завдати удару по Ірану за допомогою США і, ймовірно, прагнутиме продовжувати війну довше, ніж президент Трамп.
На другому плані Ізраїль зосереджується на іранських ядерній та балістичній ракетних програмах, а також на опорних стовпах режиму, таких як Корпус вартових ісламської революції та воєнізований підрозділ "Басидж".
"До більш широких стратегічних інтересів США належать світові енергетичні ринки, Ормузька протока, обсяги витрат боєприпасів, тривале розгортання військово-морських сил та авіаційних екіпажів, вплив на війну в Україні та те, як це позначається на боєготовності США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні", - поділився колишній співробітник Пентагону та експосол США в Ізраїлі Деніел Шапіро.
Видання наголошує, що ці дві країни об’єднує одна важлива проблема, яка досі не вирішена: доля 440 кілограмів високозбагаченого урану, яких, у принципі, вистачило б для створення 10 ядерних боєголовок, якби Іран вирішив піти цим шляхом.
Проте досі залишається незрозумілим, як саме цей уран можна знищити або взяти під контроль. Тому деякі аналітики вважають, що війна закінчиться переговорами щодо ядерної програми Ірану, навіть за умови значного ослаблення режиму в Тегерані.
Джерело: УНІАН
