Російсько-українська війна набирає обертів та входить у фазу максимальної ескаліції. Наслідки цього загострення відчують навіть країни, що намагаються грати в нейтралітет, пише німецьке видання ZEIT.
Як зазначає автор, ескалація особливо посилилася у липні, коли сторони значно наростили взаємні удари по портах і цивільних суднах. Видання зокрема перераховує найбільш знакові удари, під час яких росіяни влучили в кілька інощемних суден біля Одеси, вбивши іноземних моряків.
Загалом, за українськими даними, лише протягом липня Росія здійснила понад 30 атак на торговельні судна. Через це морська торгівля через українські чорноморські порти майже повністю зупинилася.
"Жодне судно більше не проходить українським морським шляхом у Чорному морі – і це саме в розпал сезону збору врожаю", - йдеться у публікації.
Водночас, розповідає ZEIT, Україна також значно активізувала власну кампанію ударів по суднах, які заходять до портів під російським контролем у Чорному та Азовському морях. Метою української кампанії є, як зазначає експерт з безпеки Крістіан Меллінг, є послаблення постачання до окупованого Криму.
За словами Меллінга, ці атаки вписуються в стратегію України щодо захисту від Москви далеко за межами поля бою. Нафтопереробні заводи та маршрути постачання неодноразово стають ціллю українських атак, щоб наслідки війни відчулися в самій Росії. Однак, понад усе, Україна поставила собі за мету перекрити лінії постачання Криму.
"Це було б важливо з військової точки зору, оскільки це послабило б атаки з півдня. Але, перш за все, це було б політичним успіхом через величезне значення півострова", - каже експерт.
РекламаВидання зазначає, що після початкових успіхів українських атак Росія відповіла масованими ударами по українських портах. Відтоді під обстріли дедалі частіше потрапляють не лише портові об'єкти, а й самі торговельні судна. Москва стверджує, що вони нібито використовуються для забезпечення українських військових, однак, як підкреслює автор, жодних доказів таким заявам Росія не надала.
Економіст Андрій Сизов, який спеціалізується на чорноморській морській торгівлі, вважає нинішню ситуацію найбільшою кризою від початку повномасштабної війни.
"Чорне море настільки ж важливе для зерна, як Перська затока – для нафти", - наголошує експерт.
За його словами, якщо фактична блокада збережеться, світові ціни на зерно продовжать зростати, а найбільше постраждають країни, залежні від імпорту продовольства, насамперед у Глобальному Півдні.
РекламаТе, що атаки тепер також зачіпають інтереси більш віддалених третіх держав, показали українські удари по порту Новоросійськ. Там закінчується Каспійський трубопровід, що транспортує нафту з Казахстану. Номінально цей трубопровід не має стосунку до російської нафти і експлуатується міжнародним консорціумом, куди входять зокрема великі нафтові компанії США. Після атаки на чотири нафтові танкери експорт з Новоросійська був тимчасово припинений у середині минулого тижня.
Андрій Сизов вважає ймовірним, що робота цього трубопроводу також була темою обговорення під час візиту президента України Зеленського до Вашингтона на початку цього тижня.
"Лише дипломатичний тиск може зупинити нинішню ескалацію", – переконаний економіст. Він стверджує, що Україна більше зацікавлена у зупинці ескалації морської війни, оскільки для неї перекриття експорту сільськогосподарської продукції Чорним морем становить більшу проблему, ніж для Росії перекриття чорноморського каналу експорту нафти.
Видання зазначає, що Туреччина, яка контролює чорноморські протоки та підтримує контакти і з Києвом, і з Москвою, нещодавно закликала до припинення ескалації та заявила про готовність сприяти новим переговорам.
"Однак залишається відкритим питання, чи зможе Анкара переконати обидві сторони хоча б обмежити удари", - резюмує видання.
Джерело: УНІАН