Сьогодні День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Рівно 82 роки тому о 3:00 радянська влада розпочала депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини. Цей день відзначають також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
Кримських татар обвинуватили у масовому дезертирстві з лав Червоної армії та співпраці з ворогом під час Другої світової війни. Пропозицію виселити цілий народ до Узбекистану без доведення провини сформував нарком внутрішніх справ Лаврентій Берія. Аргументував "небажаністю подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці СРСР". Після того підготували велику операцію до виконання якої залучили 32 тис. співробітників НКВД та солдатів.
Головна хвиля депортації тривала до 20 травня. Чекісти приходили до помешкань кримських татар та повідомляли про рішення влади. На збори людям давали до 30 хв. Дозволяли брати з собою особисті речі, посуд та їжу - до 500 кг на родину, але зазвичай вдавалося зібрати до 30 кг. Решту майна конфісковували. Після того людей вантажівками звозили до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а вже звідти 67 ешелонів рушили на схід.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Приїжджі, зрадники і вороги українців – історики розвіяли міфи про кримських татар
До 20 травня чекістам вдалося виселити понад 180 тис. кримських татар. Ще 3141 людину депортували у червні. Загалом депортували близько 200 тис. Не було жодної кримськотатарської родини, яку не зачепила ця каральна акція. Деякі з кримських татар потрапили до таборів резервістів, ГУЛАГу та навіть до спецконтингентів промислових трестів. Понад 30 тис. загинули дорогою та безпосередньо в Узбецькій РСР від виснаження, голоду та хвороб.
Після депортації, сталінський режим вирішив знищити саму історичну пам'ять про кримських татар та їх державність. Влітку 1946-го Крим перетворили на область РРФСР, а протягом наступних років радянськими назвами замінили більшу частину історичної топоніміки півострова. Туди почали заселяти представників інших народів.
У місцях заслання кримські татари змогли зберегти свою ідентичність, мову й історичну пам'ять - найпотужніший у тих умовах зв'язок з батьківщиною. Протягом 1950-х сформували національний рух. Головною національною ідеєю стало повернення до Криму та відновлення порушених 1944-го прав.
Майже за 50 років кримським татарам вдалося повернутися до Криму та продовжити будувати своє майбутнє. З часу проголошення незалежності, Україна взяла на себе повну відповідальність за долю усіх громадян.
Джерело: Gazeta.ua
