Україна застосовує нову стратегію атак на енергетичний сектор Росії. Замість масових обстрілів тепер завдаються точкові удари по НПЗ, які мають вразити критично важливі компоненти, пише Financial Times.
Це дозволяє вивести підприємство з ладу на довший термін, пишуть автори. І такі удари в підсумку стають більш витратними для Москви, пишуть журналісти з посиланням на військових, залучених до підготовки таких ударів.
Оператори безпілотників розповіли, що вибір цілей ґрунтується на технічному аналізі з урахуванням логістики. За їхніми словами, підрозділи безпілотників проходять інструктаж у інженерів-енергетиків та галузевих експертів. Вони пояснюють, які компоненти є незамінними для роботи нафтопереробних заводів, а заміна яких потребуватиме найбільше часу.
"Місії плануються з урахуванням кількох цілей і варіантів дій у надзвичайних ситуаціях. Якщо оператори не можуть досягти основної мети через засоби ППО або проблеми з навігацією, їм дається вказівка перенаправити удар на заздалегідь обрані вторинні або третинні цілі, а не відмовлятися від удару", – йдеться у статті.
Порушення виробничих ланцюгів
Також операції, як і раніше, включають атаки на великі нафтові сховища, де використовуються боєприпаси з осколковими елементами. Зазначається, що оскільки Росія та Україна використовують схожі енергетичні системи ще радянської розробки, то й українські, й російські інженери досконало розуміють промислові процеси. І тому під час російських ударів по українській інфраструктурі "вони діють точно так само".
Удари по Wildberries прокладуть шлях до поразки Росії, - Foreign Policy
"Ми не можемо відповідати ударом на удар": Хмара розповів про плани у війні проти Росії
Путін продовжуватиме ескалацію, доки війна не стане загрозою його владі, - Foreign PolicyВодночас українська стратегія розглядає енергетичну інфраструктуру Росії як взаємопов’язану мережу, а не як сукупність окремих цілей. А виявлення та ураження критично важливих вузлів підвищує ефективність атак.
"Складаючи карту взаємозалежностей між нафтопереробними заводами, підстанціями та лініями електропередачі, українські планувальники виявляють вузлові точки, де відносно невелика боєголовка може спричинити збої, що виходять далеко за межі зони початкового вибуху", – зазначили автори.
РекламаЗазначається, що українські планувальники склали детальну карту енергосистеми Росії. Вони шукають критично важливі вузли, зрив роботи яких може вивести з ладу значні частини системи, а також націлюються на обладнання, яке найскладніше замінити.
За словами операторів дронів та згідно з аналізом супутникових знімків, проведеним FT, українські підрозділи безпілотників також почали завдавати неодноразових ударів по одному й тому ж критично важливому обладнанню до завершення ремонтних робіт, не даючи об’єктам відновити роботу.
Наслідки ударів по російських НПЗ
Нагадаємо, що в РФ триває паливна криза, спричинена ударами по НПЗ. Уряд Росії підготував законодавчу базу, яка дозволить імпортувати дизельне паливо слідом за бензином, який уже закуповується в Білорусі, Казахстані та Індії. Хоча історично Росія була одним із найбільших експортерів дизельного палива: до 50% виробленого дизеля постачалося за кордон. Наприклад, у 2023 році внутрішнє споживання дизельного палива становило 52,2 млн тонн, а 35,7 млн тонн було експортовано.
Влада Росії, як і раніше, перенаправляє поставки палива з Сибіру та збільшує імпорт з Білорусі, щоб запобігти дефіциту в Московському регіоні. Хоча на загальнонаціональному рівні перебої тривають.
Джерело: УНІАН