Погода впливала на війну завжди. Тому у підручниках із військової справи така увага приділена клімату та прогнозам погоди. Кліматична зброя стала би остаточною крапкою у гонитві озброєнь. На щастя, досі її нікому винайти не вдалося.
Тож наразі питання в тому, кому і як вдавалося використати примхи природи. У всіх тонкощах розбиралася Gazeta.ua.
Нищівна злива і вітер богів
У IX році н.е. частково підкорені римлянами германці повстали. Римський воєначальник Квінтілій Вар посунув на них величезним військом, та потрапив під зливу і був витіснений до Тевтобурзького лісу. Злива тим часом посилилася настільки, що пошкодила бойові машини і пристрої римлян. Результат: Рим зазнав поразки, а германці відвоювали собі незалежність.
Ще один приклад природи на боці суверенітету. У перекладі з японської "Камікадзе" - "Вітер богів". Між 1275 і 1281 роками монгольський хан Хубілай двічі підходив чисельним флотом до Японії. І двічі його нищили потужні тайфуни.
"Генерал Мороз" і фінська пастка
Росіяни проти України застосовують тактику, яку випробували кілька століть поспіль, - мороз. У війні з імператором Франції Наполеоном Бонапартом сильні морози буквально паралізували величезне військо. Хоча сучасні дослідники вважають, що зимові російські холоди лише посилили те, від чого страждала армія Наполеона: непродумана логістика для великих відстаней та неготовність до тривалих військових дій.
Але у війні СРСР проти Фінляндії (1939-1940 роки) фінські війська під командуванням маршала Карла Густава Маннергейма використали міцні морози, до яких були призвичаєні, проти радянських військ (наприклад, знамениті лижні підрозділи. - Gazeta.ua). Гігантський ВПК СРСР через це програв війну. Радянський генералітет посилався на аномальні холоди як на головну причину невдачі.
Але у 2004-2005 та у 2006 роках спроби РФ зіграти на холоді у Південній Осетії та у Грузії (підрив газогонів та ліній електропередач. - Gazeta.ua) зазнали поразки.
Шторм для Вашингтона і багнюка "Барбаросси"
Засновнику та першому президенту США Джорджу Вашингтону допомогла створити державу у 1776 році мінлива погода. Коли він рушив на британські війська у Трентоні, розпочалися заразом дощ, град, сніг та хурделиця. Але американці, що прагнули незалежності, вирішили атакувати. І не помилилися - спрацював чинник раптовості. Коли ж британці перейшли у контрнаступ, дороги розвезло так, що вгрузло все. А вночі знову підморозило, і американці пішли на Прінстон. Після перемоги під Трентоном і Прінстоном доля нової держави була вирішена - їй бути.
Багнюка зумовила провал німецького наступу у 1941 році за планом "Барбаросса": оскільки не планувалося військових дій восени, бойові частини та командири Третього Райху під проводом Адольфа Гітлера не були екіпіровані до умов російської осені. Темп наступу уповільнився, що дало СРСР трохи передишки.
"Вікно" в Нормандії та туман в Арденнах
Висадка союзників під командуванням генерала Дуайта Ейзенхауера на узбережжя Нормандії (D-Day) 6 червня 1944 року варта окремої розмови - через синоптиків. Німецьке військове командування мало прогноз погоди зі штормом на 6 червня. Тому не очікувало, що союзники здійснять висадку того дня. Але союзницькі війська користувалися значно ширшою базою спостережень. Між штормами 6 червня було "віконечко", яке вони і використали.
Чинник раптовості спрацював, що змінило хід війни та зумовило поразку Гітлера.
Однак у грудні того ж року німці прорвали союзницьку лінію оборони під Арденнами, використавши щільний туман, снігопад та хмарність. Союзники не могли використати авіацію. Коли погода покращала, союзні війська завдали потужних ударів по супротивнику і контрнаступ Гітлера був зупинений.
Від давніх кампаній до викликів 2026 року
До появи озброєнь, які мало залежать від погоди, військові кампанії планувалися на весну-літо, але технічний розвиток не відсунув кліматичні умови на останній план. Нині погода відіграє важливу роль через тонку і чутливу військову техніку. А мистецтво бойових дій полягає у точному прогнозуванні та використанні погодних умов.
Але і досі погода може зруйнувати найамбітніші плани загарбників. Так, аномально тепла зима 2022-2023 років не дала переваги Кремлю, який розраховував на виснаження України.
Натомість спека 2026 року вже призвела до втрат 40-60% врожаю на Кубані, у Ростовській та у Волгоградській областях РФ. На додачу Дагестан, Волгоградська, Саратовська області, Чеченська республіка, Ставропольський край і Краснодар потерпають від навали сарани. Якщо для бюджету РФ, де сільське господарство складає лише до 4,5% ВВП, це не критично, то у соціальному сенсі може бути вибух. Хвилі банкрутств фермерів та зростання цін на продукти харчування, а ще підвищена залежність від імпорту посилять соціальну напругу вже найближчим часом.
Джерело: Gazeta.ua
