Війна на Близькому Сході може спричинити гіршу продовольчу кризу, ніж у 2022 році, - FT

Війна на Близькому Сході може спричинити глобальну продовольчу кризу, яка буде гіршою за ту, що виникла через повномасштабне вторгнення РФ в Україну у 2022 році, адже дефіцит добрив загрожує виробництву продовольства на багатьох континентах. Про це пише Financial Times, посилаючись на думку експертів.

Як наголосили у матеріалі, іранські атаки вивели з ладу значну частину виробництва сечовини на Близькому Сході - найпоширенішого у світі азотного добрива, а дефіцит газу змусив виробників добрив у Південній Азії скоротити обсяги виробництва. 

Мільйони тонн добрив застрягли у Перській затоці

Це свідчить про те, що з 2,1 млн тонн сечовини, найпоширенішого у світі азотного добрива, які здебільшого були б завантажені на експорт впродовж останніх двох тижнів, близько половини не було відправлено. 

За інформацією Kpler, понад 1,1 млн тонн добрив та сировини для їхнього виробництва, включаючи 570 тисяч тонн сечовини, наразі застрягли в Перській затоці, або перебувають на стадії завантаження, або вже на суднах.

"Азотні добрива, на яких базується близько половини світового виробництва продовольства, виготовляються з аміаку з використанням природного газу, ціна на який різко зросла з початку війни минулого місяця", - нагадали у матеріалі.

Ризик падіння врожаїв у світі

Зазначається, що дефіцит почався під час посівної кампанії в північній півкулі, що змусило керівників галузі попередити про зниження врожаїв таких основних культур, як рис. 

"Якщо перебої триватимуть, ситуація буде набагато гіршою, ніж у 2022 році. Чим довше триватиме конфлікт, тим гіршою ставатиме ситуація", - попередила Вероніка Най, старший економіст американської торгової групи The Fertilizer Institute.

У FT додали, що Близький Схід є центром глобальних ланцюгів постачання добрив та енергоносіїв. Зокрема близько третини світового експорту сечовини проходить через Ормузьку протоку. Близько 45% світового експорту сірки також транспортується через цей шлях, який фактично закритий. 

"Катарська компанія з виробництва добрив QAFCO минулого тижня закрила свій завод з виробництва сечовини потужністю 5,6 млн тонн на рік після того, як через війну було зупинено виробництво скрапленого природного газу на сусідніх об'єктах, що належать QatarEnergy", - підкреслили у виданні.

Також Індія наказала заводам з виробництва добрив скоротити споживання газу до близько 70% від нормального рівня через його дефіцит. Заводи в Пакистані та Бангладеші зупинили виробництво. Водночас у Пакистані, один з найбільших виробників добрив в країні, Agritech Limited, зупинив виробництво сечовини, повідомили джерела FT, обізнані з ситуацією.

Продовольча система під подвійним ударом

"На відміну від кризи 2022 року, яка спочатку була зосереджена на українському зерні, що постачалося через Чорне море, а згодом ускладнилася через витрати на енергію та добрива, нинішні порушення зачіпають одразу кілька ланок продовольчої системи", - зазначили у публікації.

У FT розповіли, що світовий ринок сечовини становить близько 196 млн тонн на рік, з яких лише 57 млн тонн продається на міжнародному ринку. 

"Навіть тимчасовий стрибок цін на добрива може залишити тривалі наслідки для світового виробництва продовольства", - зауважив Альваро Ларіо, президент Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку ООН.

Зокрема Південна Азія є особливо вразливою, кажуть експерти, адже такі країни, як Індія, Бангладеш та Пакистан, імпортують величезні обсяги скрапленого природного газу (СПГ) з країн Перської затоки для виробництва добрив. 

Хто від цього постраждає найбільше

"Пакистан майже повністю залежить від імпорту СПГ з Катару та ОАЕ, тоді як на Катар припадає понад 40 відсотків імпорту СПГ в Індію та приблизно дві третини імпорту в Бангладеш. Індустрія добрив в Індії також сильно залежить від ринків газу: всі 32 її заводи з виробництва аміаку працюють на природному газі", - пояснили у FT.

За словами економістів, споживачі можуть зіткнутися з підвищенням цін на продукти харчування задовго до того, як дефіцит добрив вплине на врожаї. 

"Вищі ціни на паливо та електроенергію призвели до зростання витрат на транспортування, переробку та приготування їжі. Все це означає, що цього року голод, безсумнівно, посилиться", - сказав Радж Патель, дослідник систем харчування у Школі державних справ імені Ліндона Б. Джонсона.

Своєю чергою виконавча директорка Міжнародної асоціації виробників добрив  Альзбета Кляйн заявила:

"Деякі регіони можуть постраждати непропорційно сильно, особливо ті, де проживає велика кількість дрібних фермерів та фермерів, що ведуть натуральне господарство, - зокрема, деякі райони Африки та Південної Азії. Водночас країни, які значною мірою залежать від імпортних добрив, більш вразливі до потенційних проблем із доступністю та ціновою прийнятністю, і ці проблеми географічно поширюються далеко за межі зазначених регіонів". 

Вплив війни в Ірані на Україну 

Раніше заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук заявив, що війна в Ірані боляче б'є по аграріях в Україні. За його словами, стрибок цін на паливо в Україні змусить фермерів додатково витрачати мільйони гривень на старті посівної кампанії.

"Багато хто зробив запаси - ми говоримо про великий та середній бізнес. Але запаси невеликі, адже з точки зору безпеки робити великі запаси пального на підприємствах, коли літають шахеди та ракети, не найкращий варіант. В Україні вже немає таких безпечних місць", - зазначив Марчук.

Також експерт повідомив, що через війну в Ірані здорожчають харчі в Україні. Він наголосив, що м’ясна та молочна продукція здорожчає в межах 5%, овочі додадуть 10% вартості, а хліб до кінця року може здорожчати до 20%.