Війна в Ірані в перспективі становить більшу загрозу для глобальних амбіцій Росії, - WSJ

Росія стала одним із перших переможців у війні в Ірані, оскільки стрімке зростання цін на нафту дало поштовх її економіці, що перебувала у стані спаду, а адміністрація Трампа пом’якшила обмеження щодо російської нафти, пише The Wall Street Journal.

Видання припускає, що в довгостроковій перспективі цей конфлікт становить набагато більшу загрозу для глобальних амбіцій Росії. 

"Останніми тижнями Росія посилила підтримку Ірану, свого найближчого партнера на Близькому Сході, надаючи супутникові знімки та технології безпілотників, щоб допомогти Ірану наносити удари по американських військах у регіоні", - йдеться в статті.

Зазначається, що Москва частково намагається врятувати те, що залишилося від її мереж партнерських відносин, які колись робили її другим у світі експортером зброї після США, спонсором диктатур від Близького Сходу до Латинської Америки та надавали ваги поглядам президента Володимира Путіна на Росію як на велику державу.

"Росія дізнається, що означає, коли США діють абсолютно без обмежень", - зауважила директорка з питань Євразії в Центрі досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна Ганна Нотте.

В публікації наголошується, що Іран, попри тижневі удари з боку США та Ізраїлю, поки що демонструє стійкість. Він фактично перекрив Ормузьку протоку, через яку колись проходила п’ята частина світових поставок нафти, а також продовжує щодня завдавати ракетних і безпілотних ударів по США та їхнім союзникам.

Як повідомляє The Wall Street Journal, Росія надає Ірану консультації, спираючись на свій досвід війни в Україні, а також дає тактичні рекомендації щодо того, скільки безпілотників слід задіяти під час ударів і з якої висоти їх слід запускати.

"Вважається, що поради Росії та надана нею інформація щодо цілей допомогли Ірану здійснити удари по американських радіолокаційних системах у цьому регіоні", - зазначає видання.

Припускається, що можливе збереження іранського режиму дало б Росії шанс зберегти плацдарм на Близькому Сході. Це, як підкреслюється в публікації, важливо для країни, оскільки її вплив в інших регіонах поступово слабшає.

"Це також дало б Москві можливість продемонструвати, що вона здатна допомогти своїм партнерам протистояти військовій могутності США", - додається в статті.

Видання нагадало, що Москва намагалася використати свою підтримку Ірану як козир у переговорах із Вашингтоном. Зокрема, представник Кремля на переговорах щодо України повідомив спеціальним посланцям США Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру, що Росія припинить надавати Ірану інформацію про цілі, якщо США зроблять те саме щодо України.

Зазначається, що на початку другого терміну Трампа Росія, здавалося, не бажала вступати у пряму конфронтацію зі США. Кремль намагався утримати адміністрацію Трампа в основному осторонь війни в Україні. Однак Москва дедалі частіше висловлює своє розчарування, оскільки зовнішня політика Трампа грубо порушує її інтереси.

Зокрема, американські військові затримали кілька нафтових танкерів, пов’язаних із Росією. За словами американського чиновника, один з них мав супроводжувати російський підводний човен та інші військово-морські засоби. 

"Затримання цього танкера, який зараз відомий під назвою "Marinera" і на борту якого під час переслідування був намальований російський прапор, відбулося попри попередження російського МЗС про необхідність забезпечити йому вільне плавання", - зазначається в публікації.

Наводяться дані, що минулого року російська державна нафтова компанія "Росрубежнефть" отримала продовження терміну видобутку у Венесуелі на 15 років. Проте минулого місяця міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що російські компанії поступово витісняються з Венесуели за вказівкою США.

Додається, що слідом за втручанням Трампа у справи Південної Америки, США посилили ембарго проти Куби. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія готова надати фінансову та гуманітарну допомогу для пом’якшення наслідків кризи. Видання вважає, що це є ознакою занепокоєння Москви.

Видання підкреслило, що Трамп навіть втрутився у справи регіонів, які історично перебували у сфері впливу Росії.  Зокрема, в 2025 році він запросив до Білого дому президента Вірменії Нікола Пашиняна та президента Азербайджану Ільхама Алієва, де намагався врегулювати напруженість між цими колишніми радянськими республіками, які з моменту розпаду СРСР неодноразово вступали у конфлікти через спірні території на їхньому спільному кордоні.

"Що стосується Південного Кавказу, то складається враження, ніби Трамп навмисно дратує росіян", - зауважив старший науковий співробітник з питань політики в аналітичному центрі з питань оборони "Rand" Самуель Чарап.

На думку видання, посилення конфлікту між експансіоністською зовнішньою політикою Трампа та власною присутністю Кремля по всьому світу спровокувало в Росії заклики до більш агресивного підходу у відносинах зі США.