Війну в Україні нерідко порівнюють із Першою світовою через жорстокі піхотні штурми та величезні втрати. Однак думка про те, що вона може за якимось показником перевершити такий тривалий і кровопролитний конфлікт, що французькі солдати сподівалися: він стане "останнім з останніх" – ще недавно здавалася немислимою.
Саме це й сталося у четвер. Війна в Україні – яка триває вже 1569 днів, тобто понад чотири роки й три місяці – тепер перевершила за тривалістю Першу світову війну, пише The New York Times.
Коли кремлівський диктатор Володимир Путін у лютому 2022 року відправив війська в Україну, він розраховував, що країна впаде за кілька днів. Після того як Україна відкинула росіян і конфлікт перейшов у війну на виснаження, навіть багато хто з тих, хто воював, не міг уявити, що все затягнеться настільки довго.
"Я думав, може, два-три роки – і політики знайдуть якийсь консенсус", – сказав український військовий, який з міркувань безпеки назвав лише свій позивний – Франція, на знак поваги до років служби у Французькому іноземному легіоні. Але війна не припиняється, і – на тлі мирних переговорів, що зайшли в глухий кут, – кінця їй не видно, пише ЗМІ.
Опитування показують, що близько половини українців вважають: вона не закінчиться до наступного року, що наблизить її до іншої позначки – тривалості Другої світової, яка тривала шість років. Хоча багато українців скажуть, що нинішня війна насправді почалася у 2014 році, коли російські війська окупували Крим.
Паралелі з двома світовими війнами мають свої межі
Глобальний масштаб тих конфліктів – з безліччю театрів військових дій та армій – робить порівняння щодо втрат та вогневої потужності вельми умовними. До того ж України як держави під час Першої світової війни не існувало. Проте війна в Україні, як і Перша світова, найімовірніше увійде до числа найбільш значущих конфліктів у сучасній європейській історії, вважає український історик Ярослав Грицак.
Обидві війни змінили геополітику Європи – перекроївши військові альянси та спровокувавши нарощування оборонних витрат, якого не бачили десятиліттями. Військові аналітики також зазначають, що обидва конфлікти змінили характер війни через впровадження нових технологій – сто років тому це були літаки і танки, сьогодні – дрони в повітрі, на морі та на суші. В обох випадках прогрес робив війну лише жорстокішою для людей.
Реклама"У багатьох відношеннях ця війна в Україні – та, що найбільше нагадує Першу світову", – сказав Мішель Гойя, колишній французький полковник і військовий історик.
Порівняння починається з початкового етапу обох воєн
У 1914 році німці розгорнули стрімкий наступ на Париж у надії на швидку перемогу. Російські сили переслідували ту саму мету, коли у 2022 році кинулися на Київ. В обох випадках наступаючі наблизилися до мети, але в підсумку були відкинуті.
Згодом обидві війни перейшли в переважно позиційні бої вздовж практично застиглої лінії фронту. Коли наприкінці 2022 року солдати на українському полі бою зарилися в окопи та бункери, історики назвали це поверненням до окопної війни в дусі Першої світової.
Картини з окопів на сході України разюче нагадували ті, що були в північній Франції сто років тому. Українські та російські війська нерідко розділяли лише кілька сотень метрів – часом досить близько, щоб бачити одне одного. Штурми починалися з артилерійських обстрілів, щоб притиснути противника до землі, а потім слідували атаки піхотних груп на ворожі окопи.
Реклама"Загалом, коли фронт завмирає, ви повертаєтеся до Першої світової", – сказав Гойя. В обох випадках, додав він, саме інтенсивність вогню – насамперед артилерійського – змушувала армії ховатися в окопи. "Ти зариваєшся в землю, щоб вижити", – пояснив він.
Пізніше в Україні цей розрахунок змінився з появою нового класу зброї – дронів. Відкриті мережі окопів стали небезпечними: дрони цілодобово стежать за полем бою і б’ють точніше, ніж артилерійські снаряди.
Тепер виживання залежить від інших факторів
Від того, наскільки глибоко і непомітно ти сховався. Замість розгалужених окопних систем війська ховаються в бліндажах на кілька осіб. Такі укриття досить малі, щоб їх було складно помітити з повітря, і досить глибокі, щоб витримати удар. Солдат-одинак нерідко риє позицію трохи більшу за одиночний окоп.
"У цих умовах ті, хто вміє копати, живуть довше і залишаються в більшій безпеці", – сказав український солдат Франція.
У міру того як дрони стали домінувати на полі бою, протистояння в дусі Першої світової війни з вузькою нейтральною смугою поступилося місцем широкій зоні бойових дій, усіяній бліндажами. У цій "зоні ураження" будь-яке пересування негайно фіксується дронами.
Масові піхотні штурми, характерні для столітньої давнини, під постійним наглядом дронів стали практично неможливими. На зміну їм прийшли атаки одного-двох бійців.
Танки, вперше застосовані в 1916 році, ще в перші роки війни в Україні залишалися грізною зброєю. Зараз їх використовують рідко: через розміри вони стають легкою мішенню для дронів, хоча частина машин переобладнана захисними металевими клітками ("мангалами").
Масштаб руйнувань виглядає вражаюче схожим
На українських командних пунктах поблизу фронту прямі трансляції з розвідувальних дронів показують картини, що нагадують поля битв Першої світової: розщеплені дерева, зруйновані будинки та поля, пориті воронками від снарядів.
Порівнювати втрати складно – занадто велика різниця в масштабах двох воєн. Сто років тому мільйони солдатів билися на безлічі фронтів по всій Європі. Сьогодні чисельність задіяних сил обчислюється сотнями тисяч. У Першій світовій загинуло близько дев'яти-одинадцяти мільйонів військових, тоді як в Україні на сьогоднішній день – близько півмільйона, заявляють журналісти.
Проте військові аналітики та чиновники – зокрема адмірал П’єр Вандьє, який обіймає посаду Верховного головнокомандувача трансформацією НАТО, – кажуть, що дрони зробили українське поле бою смертоносним на рівні, порівнянному з Першою світовою. Адмірал Вандьє зробив це порівняння після навчальної поїздки в Україну цієї весни.
Бої в Україні настільки виснажливі, що російський наступ часом просувався повільніше, ніж у деяких найзатяжніших боях Першої світової.
Наприклад, наступ Росії на Покровськ просувався в середньому приблизно на 70 метрів на добу: повільніше, ніж у кровопролитній битві на Соммі в роки Першої світової. До такого висновку дійшли аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень – вашингтонського аналітичного центру.
Питання в тому, чи зможе одна зі сторін зламати позиційний тупик
У Першій світовій союзники перемогли, поєднуючи економічний тиск на Німеччину через жорстку морську блокаду з військовим – через безперервні наступи. У стратегії України щодо завершення війни простежується певна схожість із цим підходом.
Удари дронами по нафтовій інфраструктурі Росії – основі її економіки – покликані підірвати здатність Москви фінансувати війну. Києву не вистачає людських ресурсів для наступальних операцій у дусі Першої світової, проте він наситив поле бою малими ударними дронами в надії завдати російській армії непоправних втрат.
"Це Перша світова, але з дронами", – сказав історик Грицак.
Інші новини про війну в Україні
Раніше УНІАН повідомляв, що Україна прискорила будівництво оборонних ліній і "зубів дракона". Однак темпи просування окупантів і постійна еволюція тактики ставлять під сумнів, чи встигне Київ завершити укріплення до нових проривів.
Крім того, ми також розповідали, що Сили безпілотних систем за рік завдали Росії збитків на 40 млрд доларів. "СБС Збройних Сил – справжній зразок для багатьох інших армій, і в ці місяці ми особливо вдячні за мідлстрайки – російська військова логістика на всій глибині тимчасово окупованої території тепер доступна для українських дронів", – заявив президент України Володимир Зеленський.
Джерело: УНІАН