Сергій Тищенко, сержант української армії, провів понад 16 місяців у крихітному підземному глинобитному бункері поблизу Бахмута, утримуючи позиції на лінії фронту на сході України. Чоловік розповів свою історію в інтервʼю The Independent.
"Все під землею"
"Біля входу була траншея, потім ділянка, вкрита колодами та замаскована брудом і піском. Наша позиція була викопана прямо під асфальтованою дорогою", – згадує Тищенко.
Його бункер був постійно під обстрілом російських дронів, а він та його товариші мали обмежені ресурси. Часто їм доводилося боротися за повітря та воду, викопуючи власну свердловину та захищаючи проломи мішками з піском.
Виживання як перемога
"Переломним моментом стала загибель хлопців під час штурму, і я побачив, що нікому було міняти загиблих. Нас залишилося п’ятеро, потім четверо", – розповідає Тищенко.
Через постійні атаки дронів, нестачу води та їжі та обвали ґрунту виживання стало головним завданням. Група була змушена обмежувати свої переміщення і постійно підтримувати бункер у працездатному стані.
Підтримка родини давала сили
"Підтримка дітей допомогла; вона дала мені сили, бо я думав, що якщо я помру, то не хочу залишати їх самих. Це дало мені сили продовжувати", – каже Тищенко.
Вони використовували Starlink для зв’язку з рідними, що давало моральну підтримку під час надзвичайно важких умов.
РекламаПовернення на поверхню
Евакуація з бункера тривала понад 3 км і потребувала обережності через ворожі безпілотники. "Спочатку я хвилювався, як перший забір постачання відбудеться без мене. Але затримка дала час пояснити їм усе та переконатися, що вони готові", – згадує сержант.
Тищенко отримав найвищу нагороду України за хоробрість – звання Героя України. Після завершення війни він планує відкрити власну ветеринарну клініку.
"М’язи були настільки атрофовані, а тіло настільки незвичне до чистого повітря та кисню, що в мене паморочилося головою та я відчував слабкість", – додає він.
Історія Сергія Тищенка - що відомо
Нагадаємо, що український військовий, сержант Сергій Тищенко, провів понад 470 днів поспіль на передовій, більшість цього часу – у вологому підземному бункері під постійними обстрілами, без доступу до денного світла та свіжого повітря.
"Я сподівався, що це буде місяць, максимум два. Я не очікував, що це триватиме так довго", – зізнався військовий.
Полковник у відставці Владислав Селезньов назвав подібні умови "такими, що перевищують людську витривалість".
Джерело: УНІАН
