Як розвиватиметься війна роботів: Forbes дослідив еволюцію дронів в Україні

У війні Росії проти України прискорилося використання роботів, як безпілотних літальних апаратів, так і наземних безпілотних комплексів. І тепер ці системи все частіше вступають у пряме зіткнення одна з одною, йдеться у статті Forbes. 

Безпілотні комплекси використовуються у сірих зонах. У першу чергу, для доставки запасів води, їжі, боєприпасів та акумуляторів на спостережні позиції. Зокрема, Росія відправляє БПЛА "Кур’єр" у зони ураження для поповнення запасів, але ці системи можуть виконувати додаткові функції. Як пише автор, багато російських платформ є модульними, що дозволяє їм виконувати низку місій. "Окрім поповнення запасів, російські БПЛА почали брати на себе більш прямі бойові завдання, включаючи боротьбу з українськими БПЛА. Україна аналогічним чином почала використовувати власні БПЛА у бойових ролях у зонах ураження. Тим часом обидві сторони адаптували свої БПЛА та тактику для кращої боротьби з роботизованими системами противника", - йдеться у статті.

Зазначається, що для підтримки операцій проти роботів обидві сторони застосували тактику використання БПЛА як придорожніх бомб. БПЛА летять до спільних маршрутів постачання, приземляються та чекають на появу ворожої системи. Коли з'являється ціль, - часто це БПЛА, що постачає припаси, - такий дрон злітає та врізається в неї, детонуючи. Обидві сторони працюють над протидією цій тактиці, розгортаючи БПЛА, призначені для полювання на ворожі системи, що ховаються вздовж доріг та шляхів постачання. "Вони модернізують ці системи, оснащуючи їх більш досконалими датчиками та озброєнням, прискорюючи цикл адаптації та контр-адаптації в роботизованій війні", - додало видання.

Дистанційне мінування

Роботи також виконують бойові допоміжні ролі, особливо для мінування та розмінування. Росія має перевагу в протипіхотних мінах, маючи велику їх кількість. Україна, яка раніше приєдналася до Оттавського договору та ліквідувала свої запаси, була змушена швидко розробляти та виробляти нові міни.

Оскільки солдати не можуть переміщатися в зони ураження для встановлення мін, їх необхідно доставляти дистанційно. Багато існуючих російських систем можуть розгортати міни дистанційно за допомогою артилерії. Але це створює серйозні конструктивні обмеження, оскільки міни повинні витримувати як високе початкове прискорення під час пострілу, так і удар під час удару об землю. А багато нових протипіхотних мін України розроблені для розгортання БПЛА: "Ці міни виготовляються з перепрофільованих боєприпасів, звичайних детонаторів та корпусів, надрукованих на 3D-принтері, з відносно простими конструкціями. БПЛА важких бомбардувальників можуть потім переносити велику кількість цих мін у зони ураження та розгортати їх вздовж шляхів, які можуть використовувати російські війська, розміщуючи їх точно для досягнення бажаного ефекту".

Оскільки ці міни заважають атакам у зонах ураження, російські війська повинні знайти способи їх знешкодження перед штурмом. Російські війська намагаються застосувати нову стратегію з використанням безпілотника Courier. Ця універсальна система має каток, закріплений спереду, що дозволяє їй рухатися вздовж шляхів підходу та або відштовхувати міни від дороги, або підривати їх. Спеціалізований Courier також оснащений пластиковим чохлом для захисту від осколків мін та атак українських БПЛА.

Що буде далі: більше роботів, більше автономії

БПЛА, ймовірно, будуть модифіковані для безпосередньої бойової ролі, як штурмові елементи. Їх також можна буде використовувати для дистанційного будівництва захищених споруд для військ, що наступають, що дозволить створювати нові позиції, а не покладатися виключно на існуюче укриття. Обидві сторони також модернізують свої системи, надаючи їм можливості, адаптовані для операцій проти БПЛА.

Ще однією важливою тенденцією буде збільшення автономності цих роботизованих систем. Наразі більшість БПЛА керуються дистанційно, але досягнення в галузі бортових датчиків, комп'ютерного зору та штучного інтелекту дозволять їм працювати з меншим контролем людини під час пошуку цілей, навігації по полю бою та координації з іншими роботами. Більша автономність дозволить цим системам патрулювати зони ураження з меншою кількістю операторів-людей, що ефективно збільшить охоплення роботизованих патрулів та розширить зони ураження. "Це може ще більше поглибити глухий кут, ускладнивши для обох сторін маневрування силами на відкритій місцевості", - додав автор.

Він вважає, що оскільки роботи беруть на себе все більше небезпечних завдань у зонах ураження, протистояння між російськими та українськими силами дедалі більше перетворюється на боротьбу між протиборчими роботизованими системами.

Модернізації українських дронів

Нагадаємо, що збройова компанія Ratel Robotics модифікувала одну з моделей своїх наземних роботів для перенесення та запуску волоконно-оптичних дронів. Тепер українські військові можуть запускати дрони ближче до фронту, а пілоти можуть знаходитися на відстані кількох кілометрів.

Окрім того, в Україні почав працювати бойовий модуль "Хижак" зі штучним інтелектом, який здатний збити понад 100 дронів без перезарядки та, вірогідно, може бути застосований для боротьби із "Шахедами". Його розробила компанія UGV Robotics.