У країнах Європи у 2025 році демонтували понад 600 дамб, шлюзів та інших бар’єрів на річках. Після цього вдалося відновити природну течію понад 3740 кілометрів водних шляхів. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на щорічний звіт Dam Removal Europe.
Йдеться не лише про великі дамби, а й про старі шлюзи, водозливи, мости та інші невеликі споруди, які роками блокували течію річок і міграцію риби. Багато з них давно не використовувалися.
У звіті зазначено, що за рік у Європі демонтували щонайменше 603 бар’єри – це на 11% більше, ніж у 2024 році. Таким чином, 2025 рік став п’ятим поспіль рекордним роком за кількістю прибраних споруд на річках.
Одним із прикладів став демонтаж старої дамби на річці Мелса в Ісландії. Колись вона забезпечувала електроенергією ферму, однак давно не працювала й продовжувала перешкоджати міграції риби.
"Вона не виробляла електроенергію; у старій електростанції жили вівці", – розповів інженер компанії CBEC Хеміш Моір.
Це стало першим офіційним випадком демонтажу дамби на річках Ісландії.
Найбільше бар’єрів у 2025 році прибрали у Швеції – 173 споруди. Далі йдуть Фінляндія із 143 демонтажами та Іспанія, де знесли 109 об’єктів. У Великій Британії демонтували 35 бар’єрів.
РекламаФахівці пояснюють, що багато старих дамб втратили своє первинне призначення, але продовжують шкодити екосистемам. Вони блокують міграцію риби, змінюють температуру води, перешкоджають перенесенню осаду та впливають на стан флори й фауни.
За оцінками екологів, популяції мігруючих прісноводних риб у Європі скоротилися приблизно на 75% із 1970 року, а однією з причин називають саме фрагментацію річок. При цьому експерти наголошують, що демонтаж дамб потребує ретельного аналізу, оскільки деякі штучні бар’єри також можуть стримувати поширення інвазивних видів.
Згідно з даними дослідників, на річках Європи зараз існує понад мільйон різних бар’єрів, а десятки тисяч із них вважаються застарілими або непотрібними.
Після набуття чинності у 2024 році нового закону ЄС про відновлення природи країни Європейського Союзу мають відновити 25 тисяч кілометрів річок із вільною течією до 2030 року.
Формування нових екосистем
Раніше доктор біологічних наук, професор і завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко розповів, що на території колишнього Каховського водосховища було виявлено червонокнижні рослини та десятки видів рідкісних птахів. Після підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС на цьому місці швидко утворюється нова унікальна екосистема.
У лютому еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс у своїй колонці для видання Forbes розовів, про унікальну екосистему, сховану в масиві Арабіка на Західному Кавказі. За його словами, печера Верьовкіна є однією з найглибших та найнебезпечніших у світі. Максимальна глибина цієї печери становить 2212 метрів. Щоб дослідники досягли її повної глибини, знадобилися десятиліття і майже 30 експедицій.
Джерело: УНІАН