З того часу, як президент США Дональд Трамп скоротив американську військову допомогу Україні, Європі вдалося заповнити цю прогалину, пише The Economist.
Видання розповіло, що Європа прискорює надходження коштів і озброєння на схід, одночасно посилюючи санкції проти російського агресора.
"Частково завдяки європейській допомозі, тяжкі втрати Росії на полі бою чинять тиск на Володимира Путіна", - йдеться в статті.
Зазначається, що у зв’язку з тим, що американські дипломатичні зусилля щодо припинення війни вичерпуються, деякі в Європі запитують, чи не настав час їм взяти на себе ініціативу і поговорити з російським лідером.
На думку видання, цей час може настати, але не зараз. Більш нагальне питання для Європи стосується її відносин з країною, яка перетворилася з підопічної Заходу на важливого партнера у сфері безпеки.
"Загартована в боях українська армія досягає успіхів, а її інноваційна оборонна промисловість зростає", - наголошується в статті.
Тому видання констатує, що якщо Європа хоче захистити свої кордони та позбутися залежності від трансатлантичної допомоги, вона потребує України так само сильно, як і Україна – Європи. Пріоритетом Європи має бути повне прийняття України, і це має статися швидко.
РекламаДля самої України мета вже давно є чіткою: повноправне членство в ЄС, щоб зміцнити зв’язки із Заходом і компенсувати втрачені на користь Росії території.
За даними видання, через чотири роки після прийняття України в якості кандидата на членство, цього місяця ЄС, як очікується, відкриє перший "кластер" переговорів, що охоплюватиме такі теми, як демократія та верховенство права.
"Дехто в Києві сподівається, що повне членство може настати вже наступного року", - зауважується в публікації.
Однак, в ЄС навіть ентузіасти сумніваються, що це може статися протягом десятиліття. Розрив в очікуваннях між двома сторонами є небезпечним.
РекламаВидання поділилося, що часткова відповідальність за це лежить на президенті України Володимирі Зеленському. Він повинен докладати більше зусиль для зміцнення внутрішніх незалежних інститутів, а особливо для боротьби з корупцією. Окрім цього, Зеленський має бути більш відкритим до творчих підходів, які б дозволили Україні зробити перші кроки на шляху до союзу.
Вказується, що канцдер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно запропонував "асоційоване членство" з обмеженими правами голосу як проміжний етап на шляху до повноправного вступу. Президент України поспішив відкинути цю пропозицію.
Проте, на думку видання, більша відповідальність лежить на європейцях. Занадто багато хто досі розглядає Україну як об’єкт благодійності.
"Насправді Європі є чому повчитися у досягнень України, особливо у сфері технологій, виробництва та застосування дронів", - йдеться в публікації.
Видання пояснило, що європейські армії можуть зміцнити власну безпеку, інвестуючи у свого сусіда. Міністр оборони Швеції зазначив, що випробування систем озброєння в Україні приносять інновації за лічені тижні чи місяці, тоді як у себе вдома на це потрібні роки чи десятиліття.
Водночас, деякі європейці побоюються, що процеси йдуть занадто швидко. Вони говорять про ризики, пов’язані з поспішним прийняттям до свого союзу великої, бідної країни з нерозвиненою інституційною базою.
"Ці побоювання не є безпідставними, але вони не враховують загальної картини: Європа мусить діяти швидко, щоб здобути більше "жорсткої сили", необхідної для самозахисту у світі, що стає дедалі ворожішим", - наголошує видання.
Включення України до складу Європи є засобом протистояння очевидній регіональній загрозі – Росії. Додається, що розширення – це не просто бюрократичний процес, а геополітичний інструмент для континенту, який виглядає вразливим серед більш агресивних великих держав.
Інші ідеї, такі як створення Європейської ради безпеки, до складу якої могла б увійти Велика Британія, могли б допомогти швидше формалізувати партнерство з Україною у сфері безпеки.
Проте пріоритетом має стати прискорення процесу вступу України до ЄС.
"ЄС слід вже зараз розпочати розробку договору про вступ – як знак намірів як для втомленого війною народу України, так і для інвесторів, які фінансуватимуть її післявоєнну відбудову", - вважає видання.
Натомість Україна має бути готовою до затримок із субсидіями або правами на вільне пересування, щоб Європі було легше досягти одностайності.
Видання розповіло, що результати показують, що деякі молоді українці стають все більш скептичними щодо членства в ЄС. Це має стати сигналом тривоги.
"Що гірше: впустити до клубу бідну, але ентузіастичну Україну, чи залишити поза ним розчаровану, але потужну країну?", - цікавиться видання.
Джерело: УНІАН
