Кабінет міністрів України змінив правила бронювання військовозобов'язаних працівників, зокрема встановивши ліміт у 95% для низки підприємств оборонної та енергетичної галузей. Про це йдеться в постанові №1328 від 23 жовтня 2026 року.
Зокрема, Кабмін постановив створити Координаційний центр з питань бронювання. Він координуватиме узгодження критеріїв критичності, розглядатиме звернення державних органів та надаватиме рекомендації щодо бронювання понад 50% військовозобов’язаних працівників.
У постанові зазначено, що звичайний термін розгляду звернення Координаційним центром становить до одного календарного місяця. Державний орган повинен розглянути звернення протягом 7 робочих днів і надіслати його до Координаційного центру для отримання рекомендацій. Після їх отримання орган має ще 3 робочі дні на ухвалення рішення.
Для певних критично важливих підприємств оборонно-промислового та паливно-енергетичного комплексів, а також деяких підрядників і виробників обладнання для енергетики граничний обсяг бронювання становитиме 95 % військовозобов’язаних працівників. При цьому всі військовозобов’язані працівники, безпосередньо задіяні у виробничих процесах таких підприємств, підлягають обов’язковому бронюванню. Ліміт понад 95 % можливий за окремим рішенням Міноборони або Міненерго з урахуванням рекомендацій центру.
Водночас постанова не передбачає автоматичного скасування статусу критично важливих для всіх підприємств. Рішення, не скасовані відповідно до нових положень, продовжують діяти протягом встановленого терміну.
Перегляд критеріїв критичності підприємств
Також у постанові зазначено, що центральні органи виконавчої влади, інші державні органи та відповідні державні адміністрації повинні протягом 10 днів з моменту набрання постановою чинності переглянути та узгодити відповідні критерії. Якщо буде виключено критерій, на підставі якого підприємство визнали таким, що має статус критично важливого, рішення підлягає скасуванню.
Однак чинне рішення загалом залишається в силі до закінчення терміну його дії, за винятком випадків, прямо передбачених постановою.
У постанові визначено сфери, підприємства яких можуть претендувати на статус критично важливих:
- оборонно-промисловий та паливно-енергетичний комплекси;
- житлово-комунальне господарство;
- видобувна та переробна промисловість;
- агропромислове виробництво та роздрібна торгівля;
- будівництво, транспорт та логістика;
- ІТ, банківська діяльність, охорона здоров’я та зв’язок;
- аварійно-рятувальні служби;
- організації гуманітарної сфери, що мають критичне значення для держави.
Крім того, передбачено можливість узгодження інших сфер Координаційним центром.
Однак однієї лише приналежності до галузі недостатньо. У постанові зазначається, що діяльність підприємства має відповідати встановленим умовам критичності.
Підприємства з інших сфер можуть отримати статус критично важливих лише за погодженням з Координаційним центром на підставі обґрунтованого звернення відповідного державного органу.
Ще одна норма стосується підприємств, яким погодили бронювання понад стандартний ліміт. Після подання відповідним державним органом через портал "Дія" повідомлення про зміну ліміту бронювання до Єдиного переліку підприємство матиме 10 робочих днів, щоб здійснити бронювання працівників. Якщо цього не зробити у встановлений термін, рішення про збільшення обсягів бронювання втратить чинність.
Крім того, термін дії нового рішення про збільшення ліміту бронювання не може перевищувати одного року.
Посилення вимог до підприємств, які хочуть забронювати понад 50% працівників
Крім того, Координаційний центр може відмовити у розгляді обґрунтування щодо збільшення ліміту заброньованих працівників, якщо керівник підприємства систематично порушував правила військового обліку. Зокрема, підставою можуть бути два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності за такі порушення.
Для представництв донорських організацій та виконавців таких проєктів ліміт становитиме не більше 50 % військовозобов’язаних працівників, безпосередньо залучених до виконання завдань одного проєкту, і при цьому не більше семи осіб на підприємство. Перевищити ліміт у сім осіб можна за окремим рішенням державного секретаря Кабміну з урахуванням рекомендацій Координаційного центру та на підставі обґрунтованого звернення, якщо у виконанні завдань одного проєкту безпосередньо беруть участь понад сім військовозобов’язаних працівників. Загальна частка бронювання при цьому не повинна перевищувати 50%.
Виняток щодо заборгованості підприємств
У постанові зазначено, що під час перевірки відповідності критеріям не враховуватиметься заборгованість, що виникла внаслідок тимчасового призупинення відповідних бюджетних платежів, до їх надходження. Цю обставину необхідно підтвердити довідкою розпорядника бюджетних коштів або Казначейства.
Хто не втратить відстрочку в листопаді
Раніше УНІАН повідомляв, що деякі українці можуть отримати законну відстрочку від призову. Для цього потрібно відповідати певним критеріям і зібрати пакет документів.
Щоб отримати відстрочку, потрібно належати до однієї з встановлених законом категорій. Закон України № 3543 визначає, кому надається відстрочка від мобілізації – стаття 23 містить повний перелік підстав.
Зокрема, відстрочку можуть отримати працівники підприємств, визнаних критично важливими для держави, які звільняються від призову до армії, а також усі чоловіки з інвалідністю незалежно від групи інвалідності.
Джерело: УНІАН
